Був у мене один товариш, Сергій. У нього була чудова родина: хазяйновита дружина та четверо чудових діток. Марина була вагітна 5 разів, але їх середня донька померла одразу після народження. Про це знали всі діти й частенько навідувалися до неї на могилу. Марина та Сергій завжди намагалися підтримувати один одного, адже після такого дуже важко відновити свій психологічний стан.
Звичайно, жінка вже давно не виглядала настільки ж привабливо, як при першій їх зустрічі, але за ці роки вона стала набагато жіночнішою та граційнішою. Діти безумовно повпливали на її зовнішність й хоч фітоняші сказали б, що Марина зовсім за собою не доглядає, я вважаю її розкішною жінкою.
Декілька місяців тому у Сергія з’явилася нова секретарка. Вона була надзвичайно красивою, доглянутою та стрункою. Важко не закохатися в таку молоду та енергійну особу. От між ними й зав’язався дуже бурхливий роман з величезною пристрастю, подарунками та романтикою. Мабуть, цього Сергієві не вистачало вже багато років.
Нещодавно, товариш вирішив вивезти свою родину на пікнік і ось коли вони прогулювалися лісною доріжкою, старша донька запитала в нього:
– А це правда, що ти скоро від нас підеш до своєї коханки?
Сергія таке запитання ошелешило, але відповідати він не став. Що тут скажеш, якщо він і сам над цим не задумувався? Того дня він гуляв дуже довго, намагався впорядкувати думки… Вмить згадалося, як його батько пішов з сім’ї, коли йому було всього 5 років. Тоді мамі довелося працювати на двох роботах, аби дати своїм дітям все необхідне. Вона й померла, коли їй було всього 50. Лікарі сказали, що стан її організму був як у 90-річної – зношений.
Згадалося, як він маленький обіймав її та клявся, що ніколи на світі не лишить її та своїх дітей…
Після тривалої прогулянки, Сергій повернувся до своєї доньки й тихенько сказав:
– Доню, це все дурниці. Я вас ніколи не кину.
Після цього 16-річна дівчинка міцно обняла його за шию й немов маленька сіла йому на коліна та попросила повторити ці слова ще раз.
Через тиждень Сергій звільнив свою секретарку зі значною матеріальною компенсацією. Він пояснив їй, що у нього родина й це все було великою помилкою. Заперечувати вона не стала, тому пішла без скандалів.
Зараз йому дуже важко й навряд чи завтра буде легше. Вони з Мариною не обговорювали цієї ситуації, тому що ні один з них морально не готовий до цієї розмови. Але мені здається, що рано чи пізно вона обов’язково відбудеться.
У мене є старий товариш й він от уже декілька днів поспіль, як і раніше називає свою дружину “Ромашка”. Він міцно цілує її щоранку та йде готувати сніданок.
А ви вірите у те, що після зради можливо врятувати родину?
