Ми часто асоціюємо самотність зі смутком та розчаруванням. Такі погляди нав’язані нам типовими стереотипами з фільмів чи історій. Втім, нерідко історії з реального життя доводять зворотне. Часто саме після розлуки люди починають відчувати смак свободи. Вони вчаться існувати наодинці із собою і не залежати від оточення. Переживши подібне один раз, надалі їм навіть не хочеться відпускати це.
Сьогодні наші читачі діляться власними історіями.
«Я дуже щасливий, що зміг розірвати тривалі відносини. Це був ненайкращий досвід токсичних стосунків. Ми з дівчиною прожили 5 років. Не були навіть одружені. Просто разом орендували дім. Упродовж цього часу я добряче вивчив усі її маніпуляції та хитрощі. Якби ж міг розпізнати їх одразу, то не затримався б поруч з такою особою надовго. А коли до мене нарешті прийшло просвітління, я зібрав речі і пішов. Відтоді я почуваюся дуже щасливим і щиро впевнений, що краще бути одному, ніж з тим, хто змушує тебе страждати».
«Я можу довго нічого не готувати, замовляти щось доставкою або їсти у кафе. Ніхто не вказує мені, скільки і що їсти. Можу не натирати квартиру до блиску, якщо мені сьогодні цього не хочеться і ніхто навіть слова мені не скаже. Зате раніше я жила з чоловіком, який був просто схиблений на правильності всього: від харчування і до прання одягу. З ним я почувалася роботом».
«У мене величезне ліжко. Часто одну його половину я використовую для сну, а іншу, не повірите, для речей. Той бік просто завалений цікавими книгами, моїми зошитами й блокнотами – якщо раптом наскочить натхнення, то все завжди під рукою. Добре, що мені не потрібно звільняти свій простір для ще однієї людини!»
« Тільки після розлучення я почав економити. Плачу тільки за оренду житла, комуналку та їжу. Мені цілком вистачає. Зате колись у нас з дружиною було стільки зайвих витрат, що зараз я аж жахаюся нашим марнотратством. В головне, зараз ніхто не змушує мене робити те, що я не хочу».
«Може, хтось скаже, що я – егоїстка. Нехай. Зате вони йдуть на повідку в думки суспільства, а я ціную свою свободу понад усе. Зараз я можу бачитися зі своїми друзями чи близькими, коли мені заманеться. Ніхто навіть не пробує мені перечити чи обмежувати мої права. Я на вдачу дуже спокійна та закрита особистість. А відносини мала з екстравертом. Мій хлопець постійно тягнув мене до клубів та ресторанів, коли я просто хотіла побачитися з близькими чи знайомими у себе вдома. А тепер я живу в спокої та комфорті. Без нього.»
«Я просто обожнюю прокидатися і засинати, коли хочу. Прикрашаю свій дім так, як мені заманеться. Прибираю тоді, коли спаде на думку та навіть їсти можу не готувати. А ще я ні під кого не повинна підлаштовуватися. Це прекрасно!»
«Я тільки після розлучення змогла пізнати справжню себе. Виявляється, я значно цікавіша та сильніше, аніж показував мені партнер. Він завжди хотів бути кращим, принижуючи мене. Але зараз усе позаду. Я навіть відкрила в собі нове захоплення – малювання. Усі вихідні нарешті проводжу за мольбертом, а не за плитою. Тепер я не бажаю нічого міняти і гадаю, що для того, аби почуватися щасливою, не потрібні відносини.»
А на чиєму боці ви?
Змогли прожити самотнє життя?
