Здається, що літній людині найважче жити у великому місті на самоті. Нема багатьох друзів чи знайомих, проблеми зі здоров’ям- список можна перераховувати цілий день. Однак, чи є ідеальний спосіб здихатися такої ситуації? Що робити далі? Ось з такою проблемою стикнулася Олена Василівна.
Вона вже давно живе сама у великій квартирі, чоловіка нема, а діти мешкають у інших містах та рідко приїжджають у гості. Єдина розрада – робота, хоча б там жінка відчуває, що комусь потрібна. Здавалося, що всі дні немов повторюються автоматично – дім та робота, нічого особливого.
Спершу пані Олена пропонувала синові переїхати до неї, адже вона живе у великій трикімнатній квартирі. Мовляв, місця вистачить для його великої родини. Але молода невістка щоразу уникала цієї розмови. Видно, що дівчина не дуже хоче жити під одним дахом зі старою свекрухою. Треба ж тепер окремо ще за нею доглядати, готувати їсти та виконувати всю хатню роботу.
Добре, що донька інколи телефонує та розпитує стареньку, як у неї справи та здоров’я. Можуть годинами розмовляти. Звісно, що запрошують бабусю у гості, правда, не поспішають забрати пані Олену до себе.
Олена Василівна думала, що скоро ця ситуація вирішиться і, можливо, що хтось з дітей переїде до неї або ж будуть частіше приїжджати у гості. Але в такому очікуванні вона прожила декілька місяців. Тому старенька вирішила звернутися за допомогою до… психолога.
– Відсутність близьких людей чи навіть хобі може привести до депресії. Не дивно, що ви така засмучена та понура. Однак, погляньте на цю ситуацію під іншим кутом. Чому ваші діти не хочуть забирати літню людину до себе? Можливо, вони просто цінують свій особистий простір та зону комфорту? – радила красива жінка в окулярах, яка щось детально записувала у зошиті.
– Хіба я можу бути для своїх дітей тягарем? – здивовано запитала пані Олена.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Ні. Але вам варто відпустити ці фантазії щодо спільного життя з вашими дітьми. Намагайтеся жити у своє задоволення самостійно, а не без допомоги інших. Ви живете у великому місті, де так багато цікавих заходів. Наприклад, концерти у парку, виставки. Варто пережити новий досвід. Знайдете нових цікавих друзів, отримаєте багато позитивних емоцій та, можливо, навіть хобі.
Тоді пані Олена ще довго думала щодо поради спеціаліста. Здається, що вона мала рацію. Старенька відкрила сайт з оголошеннями про різні заходи у місті. Вона у дитинстві колись відвідувала художню школу, а на наступних вихідних влаштовують виставку картин. А ось в парку буде благодійний концерт, де виступатимуть дітки з центру творчості. Задумалася про те, як їй провести свої вихідні.
Вона розуміла, що її діти вже дорослі та у них свої клопоти. Не хотіла ще стати тягарем, адже у них і так робота, малі дітки і ще безліч справ. Однак, хіба вони не розуміють, що їй ось так погано на самоті у великій квартирі? Здається, що пані Олена від нудьги скоро проситиметься на роботу у вихідні та свята. Але чомусь запам’ятала рекомендації психолога. Можливо, варто навчитися розважатися і без допомоги інших? Адже піти у магазин за покупками, оплатити комунальні послуги чи просто подивитися телевізор – це не цікаве хобі, а звичайна рутина.
Що б ви могли порадити жінці зробити у такій ситуації? Ви погоджуєтеся з думкою психолога?
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Телефон пискнув, коли Марина стояла біля каси. “Списання: 118 грн. Кава-Арабі”. Вона ще не встигла забрати стаканчик, як Стас подзвонив. – Ти серйозно? – Стас, я з Тімом на вулиці, він ревів, я замерзла.
Сьогодні Ліда дізналася, що чоловік має іншу. Вона твердо вирішила не влаштовувати концертів
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
Бохо-кежуал: чудові літні образи для жінок 45+
5 способів зацікавити чоловіка
Неприємності почалися через місяць після новосілля. У квіткових вазонах з’явилися недопалки від сигарет
Велике кохання навідується лише після великої помилки
Яке істинне обличчя приховує жінка під маскою знака Зодіаку?
Фантастичні здібності, якими володіють тільки немовлята
Морська сіль для обличчя
