Про цього лікаря знало не одне місто. Він був чудовим спеціалістом з онкології. Якось за проведення важкої операції його вирішили нагородити премією. Але туди потрібно було летіти.
Літак злетів, але з певних причин через годину аварійно приземлився у найближчому аеропорті. Лікарю довелося орендувати авто, щоб потрапити у потрібне місце. Дорогою туди почалась сильна злива, вітер зривав гілки дерев і кидав об лобове скло. Інтернет зник, навігатор не працював.
Потім лікар зрозумів, що заблукав через невірний поворот. Кружляючи дві години, він відчув нестерпний голод і страшенну стому, тому вирішив пошукати хоч якесь місце аби відпочити. Нарешті на горизонті показався невеликий будинок. В іншому випадку він би не йшов туди, але його зневіра перемогла. Вирішив таки вийти з машини й постукати у двері. За мить їх відчинила жінка.
– Добрий вечір! Перепрошую, що турбую вас, здається я заблукав. Чи можна скористатись вашим телефоном?
– Я була б рада допомогти вам, але у мене його немає. Проте ви можете перечекати дощ у домі, зігрієтесь.
– Що ж, це поки найкраще, що може бути для мене! Вельми вдячний вам!
За кілька хвилин він грів руки до горнятка чаю.
– Будьте, як вдома. А я відійду в сусідню кімнату, потрібно помолитися.
Лікар лиш посміхнувся і додав:
– Гаразд. От я, наприклад, вірю лиш у працьовитість…
За мить чоловік спостерігав, як жінка навколішки молиться у затінку кімнати. При світлі свічки він помітив, що поруч дитяче ліжечко. Лікар почекав поки жінка закінчить і спитав:
– Ви справді думаєте, що Бог вас почує? Що вам потрібно від нього? – жінка сумно посміхнулася і сказала:
– У цьому ліжечку мій син. Він важко хворіє, страждання породив рідкісний рак. Я знаю, що в сусідньому місті є відомий лікар. Лише він може спробувати вилікувати сина. Але у нас немає грошей на це, тим більше на дорогу лікарю, аби він міг оглянути дитину.
Бог поки не дав відповіді на мою молитву, але я переконана, що він допоможе нам. Ще нікому і нічому не вдалось похитнути мою віру!
Приголомшений лікар проковтнув язика від почутого. Сльози самі покотилися по його щоках. Він лиш зміг прошепотіти:
– Який же великий Бог…
Чоловік згадав усе, що з ним трапилось цього дня: поломка в літаку, гроза, через яку він звернув і заблукав, а все тому, що Бог не просто відповів бідній жінці на молитву, але й дав дитині шанс на огляд того самого лікаря. Змінився і лікар, він назавжди зрозумів, що матеріальний світ не головне…
