Я була розлучена. перший шлюб виявився невдалим. Декілька років я була сама, та згодом зустріла Сергія. Він видався мені зовсім іншим. Ми зустрічались недовго, він запропонував мені заміж. Я погодилась. От живемо разом уже понад рік.
Вчора я затрималась на роботі, поверталась пізніше, ніж зазвичай. У продуктовий зайти уже не встигла. Вдома не було чого їсти. Я нашвидкоруч зварила червоний борщ з того, що було в холодильнику.
Я сіла ще за комп’ютер. Потрібно було надіслати файл клієнту. Якраз чоловік прийшов з роботи.
– Вечеряти будеш? – крикнула я з кімнати.
– Звичайно. Тільки руки помию – відповів Сергій.
Я доробила свої справи і пішла на кухню. Нарізала хліба, влила борщу у тарілку і згадала, що забула купити сметану.
– Сергію, я сметани не купила..Забула.. – зізналась чоловіку.
– Я борщ без сметани їсти не буду! – чоловік насупився, став злий.
Я намагалась виправити ситуацію, не хотіла скандалів.
– Гаразд, збігаю зараз у магазин..
Сергій довго на мене дивився, а потім в один момент почав голосно сміятись. Я не розуміла, що з ним робиться.
– Скільки часу ми з тобою живемо, а ти досі жартів моїх не розумієш. Та грець із тою сметаною! Так теж смачно!
Сергій їв той борщ без сметани, аж за вухами лящало. Я дивилась на нього, а думками перенеслась на шість років назад.
Та ж квартира. Та ж кухня. Тільки чоловік інший. Я запікала тоді рибу. Недогледіла і не дочистила її добре.
Риба літала по всій кухні. Колишній чоловік був надзвичайно злий. В результаті риба лежала у смітнику.
– Ще раз ти мені таке приготуєш! Отримаєш по пиці! Я їсти абищо не буду! Швидко тут усе прибрала!
Я тоді настрашилась до чортиків. Швиденько почала прибирати. Це було не вперше. Тому я боялась якось протестувати. Бо знала, що руку він підняти зможе. Так я прожила три роки, поки не потрапила в лікарню з побоями. Я подала на розлучення. Більше цього не терпіла. Довгий час я вважала, що уже не буду щасливою, картала за те, що зробила щось не так. Та коли зустріла Сергія, зрозуміла, що чоловіки можуть бути турботливі, люблячі, надійні. Але страх і досі залишився. Тому так відреагувала на його жарт.
– То куди поїдемо у відпустку? – перервав мої думки Сергій. Я була щаслива. Щаслива, що поруч зі мною такий хороший чоловік. З’їв борщ без сметани та ще й добавки попросив.
А ви готуєте борщ зі сметаною?
Як гадаєте жінка і досі боїться докорів через колишнього чоловіка?
