Одного прекрасного ранку на порозі моєї квартири з’явилася рідна мати.
Ось так неждано-негадано, без попереджень, та ще й з самісінького ранку.
– Доню, ви що досі спите? Ану прокидайтеся! Хіба часто бабуся до вас приїжджає!?
– Мамо, та хай діти посплять довше. Субота ж.
Пізно було просити. Сонні малі вибралися зі своїх теплих постель і здивовано витріщалися на жінку, яку не бачили ще з минулого року.
Справа в тому, що моя мама звикла піклуватися лише про мою молодшу сестру Іванку. Мовляв, та іще молода, недосвідчена, її треба підтримувати і морально, і матеріально.
Хоча яка вона недосвідчена?! В людини 2 дітей! Пора вже пристосовуватися до того життя, роботу собі нормальну знайти. Звісно, вона просиджує штани в офісі, от і отримує копійки. Точно так само, як і її чоловік.
От ми з Дмитром, коли взяли житло в іпотеку, самі голову ламали, де взяти грошей на черговий внесок, як прогодувати трьох дітей. Ніхто і не думав нам допомагати! Добре, хоч його батьки зглянулися і доклали невелику суму в перший внесок.
Я взагалі гарувала на 2 роботах, чоловіка рідного бачила тільки вранці і вночі, бо нам обом доводилося присвячувати увесь час заробітку власної копійки.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Пригадую, як у відчаї зателефонувала найріднішій:
– Мамо, я тебе дуже прошу, посидь із дітьми кілька днів.
– Ні, Дарино! Ти що? І залишити твою сестру напризволяще?! Цього ти хочеш? Ти дівка самостійна, вигадаєш щось, а Іваночка іще маленька.
Я поклала слухавку, не маючи сил навіть попрощатися. Сльози клубком забилися в горлі. Було так прикро.
Годі й уявити, що б я робила з дітьми, якби не свекор та свекруха. Всі домашні обов’язки батьки чоловіка взяли на себе.
Зайвий раз матуся навіть не хотіла бачитися з онуками, бо це ж треба подарунки привезти, гроші витратити… А для чого, коли є ще діти Іванки?
Тому приїзд найріднішої мене зовсім не потішив, навпаки – насторожив.
Коли вона почала діставати із сумки гостинці – стало ще страшніше… Цікаво, чого вона проситиме натомість?
Я надто добре знала маму, тому всі мої очікування справдилися.
– Донечко, уявляєш, Іванка з чоловіком планують нарешті іпотеку брати.
– Чудово! Рада за них, але де ж вони гроші візьмуть на перші внески зі своїми мінімальними окладами. Спершу вартувало б Павлу на заробітки якісь з’їздити.
– Так ось про це я й хотіла поговорити з тобою. Пригадуєш у вас є дача за містом? Нащо вона вам? Мені досі незрозуміло…Нічого не садите, все купуєте на ринку. Продали б хатинку, а грошиками сестрі допоможеш.
Я не могла вимовити слова! Мене розривала образа зсередини. Як мама взагалі здогадалася мене про таке просити?!
– Ні, мамо, цього не буде! Ця дача – подарунок бабусі Дмитра. Я не можу так із ним вчинити, та й не хочу. Ми туди відпочивати приїжджаємо.
– Та як ти смієш?! Що ж ти за сестра така? Серця у тебе нема, Дарино!
І тут я не витримала:
– Це у тебе його нема! Зі стільки років ніякої допомоги від тебе не дочекаєшся. Он онуки спросоння тебе ледь впізнають, бо ти ж у нашому домі нечастий гість. На виплату нашої іпотеки ти мені копійки не дала, але я й просити б не сміла, бо гарувала на кількох роботах, аби раду собі дати.
Правда колола очі матері, але вибачень я так і не дочекалася. Вона встала і мовчки почала збирати свої речі.
Не стала її зупиняти, перешкоджати. Я нарешті сказала їй в очі усю правду.
Годі терпіти.
Чи підтримуєте Ви Дарину?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
