Ми познайомилися із Сергієм, коли ще були студентами. Незабаром після знайомства у нас закрутився роман, і ми вирішили почати жити разом. Спочатку ми орендували квартиру, а потім моя дорога свекруха подарувала нам квартиру, яка знаходиться близько до центру. Мати чоловіка була бізнес вумен, а син працював, скажімо так, на неї, в її офісі.
А я вирішила працювати кухарем, по професії, мені хотілося підвищувати кваліфікацію, оскільки я дуже мріяла працювати в елітному ресторані. У перші роки все йшло чудово, заробляли ми добре. Однак, почалася криза і бізнес свекрухи звалився, чоловік, природно, залишився без роботи.
У нас з’явилися борги, ми їх якось покрили, продавши машину і дачу. На той момент моя зарплата су-шефа становила 2 середні зарплати в регіоні. Одним словом, я утримувала нашу сім’ю і допомагала свекрусі.
І так протягом 5-ти років. Чоловік весь час сидів на дивані і грав в комп’ютерні ігри, роботу шукати він не збирався. Але я все ж змусила його підняти п’яту точку і знайти щось гідне. Однак з його знаннями та освітою він знайшов лише роботу в службі підтримки мобільного оператора.
Одним словом, він пішов туди працювати, приніс аванс. Все начебто було нормально, але через пару днів він прийшов додому і сказав, що закохався в іншу і хоче зі мною розлучитися.
Звичайно, це мене дуже засмутило, і я важко переживала цю новину. Але зараз я розумію його. Мені вже 36, а працюю практично по 16 годин, така жінка навряд чи потрібна чоловікові.
До того ж, я погладшала, від того, що я сильно втомлююся і майже не сплю у мене синці під очима. У мене немає часу навіть сходити в салон краси.
А він ось знайшов собі молоду красиву дівчину, якій він цікавий. Що ж, мені місця в його житті вже немає. Хто я в порівнянні з цими красунями? Так я думала кілька місяців. Бувало навіть з горя пила з подругами. А потім в якийсь момент перегоріло.
Просто одного разу я прокинулася і мені було легко на душі.
Те, що я багато працювала не залишилося непоміченим. Власник ресторану відправив саме мене на відкриття нового ресторану на посаді шефа. Через якийсь час я нарешті пожинала плоди своєї наполегливої праці.
Зараз я вже ходжу на роботу 3 рази в тиждень, стежу за витратами, пояснюю стажистам, як себе вести і 2 рази в рік ми з власником ресторану розробляємо меню.
І знаєте, у мене з’явилося багато вільного часу, я нарешті зайнялася собою. Шкода тільки, що молодість я витратила на забезпечення сім’ї, яка в підсумку кинула мене. Але це не важливо. Адже зараз я щаслива!
До речі, одного разу я зустріла нашого з Сергієм спільного знайомого, і він розповів мені, що той розлучився з дівчиною і поїхав кудись. Благо, я змінила телефонні номери і адресу. Не дай бог, надумає мене знайти.
Вам відомі схожі життєві ситуації?
