Шукайте людей, які не втомлюються любити, поважати, цінувати й бути вдячними. Щоб роздивитися велике, потрібно відійти на відстань. Тому відійдіть від шуму, поспіху, непотрібних стосунків та розмов. Побудьте на самоті. Там на відстані ви зможете побачити масштаби справжнього. Там ви побачите “своїх людей”. Вони сильні, бо встають після поразок, мудрі, бо вміють брати уроки з життя, чесні, бо знають що таке біль від зради та брехні. Вони чекають на когось свого так само, як і ви.
Вони не носять маски, бо ті їх давлять. У них настільки широка душа, що її неможливо помістити в якусь обмежену вивчену роль. Шукайте саме таких людей щирих, з недоліками та шрамами, які вони не приховують. шукайте тих, хто сміється, коли сміх зсередини, і плаче, коли плаче серце і не соромиться цього.
Шукайте тих, хто бачитиме й ваші недоліки, але прийматиме їх і любитиме вас цілком, а не лише конкретні хороші сторони. Тих, кому не страшно віддати серце, бо вони берегтимуть його, як найцінніший скарб. Тих, коли не страшно відрити душу, бо вони ніколи не ввійдуть туди зі своїм сміттям. Шукайте тих, хто вміє радіти дрібницям і знає смак життя. Тих, хто не живе очікуваннями й тривогами, а віднайшов внутрішню гармонію. Шукайте тих, з ким ви станете кращими. Тих, хто шукає вас.
Шукайте, вони є. Просто відійдіть на потрібну відстань.
А ви знайшли таких людей?
