Зіна Миколаївна дуже різно в один момент вимкнула звук на телевізорі. Вона відвела погляд від екрану і вдивлялася на фото свого сина. З ним вона не бачилася вже понад 10 років.
– Як же я ненавиджу цю руди! Саме через неї я не можу спілкуватися з сином – прокричала Зіна Миколаївна, і роздратовано далі собі бурмотала.
Та якщо тільки вдуматися, то й Зіна Миколаївна нічого поганого і не зробила. Ну ось любить жінка прати! Та й так прати, аби одяг потім виблискував, аж скрипів від чистоти. Так вже старається бути найкращою господинею в світі. Усе в неї до толку. Ось її рецепти для прання, але краще не запам’ятовуйте: брудний білий одяг замочити у ванній з гарячою водою, додати 42 ложки оцту і три краплі лимонного соку, тричі висмаркатися у ванну з одягом і залишити на 7 днів, але найкраще на 10.
Те, що смердить, то нічого! Бо тільки так із речей виходить вся нечисть! Усі кліщі, бактерії та навіть вроки! Запах свідчить про хороший результат!
От і минув хоча б тиждень, треба освіжувати одяг. Випускаємо брудну воду із кліщами та вроками від заздрісників, а одяг притримуємо обов’язково біля правого боку! Вода вийшла – наливаємо свіжу крижану.
Та одним полосканням не обійдеться. Треба повторити це мінімум 33 рази, а краще 99!
Тільки після того, як ви зробите ці всі процедури – вважаєтеся ідеальною господинею!
Ну ось дівчатка, любі господині, цей рецепт прання від моєї свекрухи Зіни Миколаївни, а їй він дістався від її свекрухи, яка і навчила правильно господарювати. Вона ж бо, обожнювала свою свекруху, а не те, що зараз, фіфі порозпускалися!
***
– Добридень! Мене Надя звуть. – Перед Зіною Миколаївною стояла висока рудоволоса красуня, як з обкладинки журналу. Ще й так посміхалася, зуби сліпили очі.
– І ти здорова будь! – сказала Зіна Миколаївна і погукала свого сина.
– Що ти вигадав! Навіщо мені це одоробало вдома? – кричала знервовано жінка, аби я почула всі її думки про себе.
– ТИ що, забула, мамо, що і я тут живу! Я маю право приводити кого завгодно, а тим паче, що я люблю Надійку і ми з нею зовсім скоро одружимося, а після житимемо тут.
– Ти здурів геть? Дівка розум забрала? Ти це зробиш тільки якщо я…
– Розміняємо квартиру. Матусю, ну не позорся, повір, що моя Надійка хороша.
Навіть те, що у квартирі жила нова людина, Зіні Миколаївні не завадило прати так, як вона звикла – за методом свекрухи.
– Зіно Миколаївно, так у вас досить потужна і хороша пральна машина, наче. Для чого це робити? – запитала я у свекрухи.
– Ти що про себе думаєш? Коли це курчата почали вчити курей? Як ти дозволяєш собі таке мені, господині з досвідом, робити зауваження? Я ще в тебе не питала, як це мені прати!
Ось так, ми з сусідами були змушені домовитися про те, аби можна було в них приймати ванну, адже свекруха постійно у ванній тримала прання. Було якесь замкнуте коло, яке ніколи не перервалося б.
Нарешті, я завагітніла, виносила здорове дитятко, але сам розумієте, що для дітей потрібна ванна, як ні для кого іншого.
– Зіно Миколаївно, я вас дуже прошу, періть усі речі в пралці! Нам треба дитинку мити дуже часто! – благала я у своєї свекрухи.
– А мені що, не все одно на те твоє дитя? Хоч 20 народи, а я пратиму, як прала! Та й це не моє внученя, бо в нас нікого рижого не було! Не моя порода!
У мого сина згодом почалася алергія на вологі серветки, тому я не могла продовжувати їх використовувати, а підмивали ми дитину приблизно так:
я тримаю сина над тазиком, чоловік зливає воду. Після, ми несли вміст тазика виливати в унітаз, а за цим всім пильнує свекруха, аби ми на зло їй нічого не вилили у ванну.
Мій чоловік більше не витримував такого напруження. Нашого малого постійно мучили кольки, тому, ми майже не спали, а одного разу, коли розпочався наш ритуал з тазиком, він сказав:
– Чому я маю це терпіти? Чому моя дружина і син у своєму ж житлі мають страждати від цього? Чому я маю митися у сусідів, як придурок. Кохана, давай сюди сина!
– А тазик? – якось перелякану запитала я.
– Та забудь ти про нього!
Ми мили малого прямо у ванну у якій була замочена білизна нашої улюбленої мами.
Що ж ми вислухали від неї, які хоч прокльони і вислови. Свята жінка!
Та найкраще на що вона спромоглася просто вбило мене. Не повірите, але вона не полінувалася серед білизни виловити все, що залишилося після миття свого онука і рівномірно усім тим вмістом помалювала нам стіни у кімнаті. Велика творчість!
Ясно, що ми не могли цього терпіти, тому переїхала на іншу квартиру вже через два дні.
Аби насолити мамі, підселили у свою кімнату у квартиру велику сім’ю, не слов’ян. Вона бідолашна не витримала і ми продали цю квартиру, а гроші поділили чесно.
З того часу ми з нею не зустрічаємося. Хоча, вона телефонувала моєму чоловіку, а він не хотів розмовляти.
– Ну що? Задоволена! Яка ж ти сволота невдячна! Я до тебе, як до доньки, дозволила жити зі мною під одним дахом! А ти? Ти ж нагуляла того малого, забрала від мене мою кровинку, а ще й змусила квартиру продати! Безсоромна ти жінка! – почувши мій голос у телефоні чоловіка, виговорилася свекруха.
– Мамо, ти більше краще не телефонуй на цей номер і забудь про мене, якщо дозволяєш собі так говорити про мою жінку і сина!
З того часу ми її не бачили і не чули, а для людей вона говорить так, навіть найближчим родичам:
– Та Надька – відьма! Та ще й не яка-небудь! У неї очиська, пазурі, волосся – все, як у відьми! От і приворожила мого синочка і все робить мені на зло! Он, вже тиждень я погано бачу! То все вона! Все та відьма проклята!
Ось так і живемо. Весело, чи не так?
А ви змогли б ужитися з такою свекрухою? Що я зробила не правильно?
