Вечір, “Сільпо”, каса. Викладаю свій кефір з шинкою і сигаретами. Касирка швидко вітається, не дивлячись на мене, пробиває: «Це все?». І відкидає фарбований чубок. Який знайомий жест. Але я б так і пішов, якби не глянув на бейджики, що у всіх касирок на грудях. Калита Маргарита.
– Рита, ти?
Вона, нарешті, піднімає очі на мене:
– Так … А що? … Господи! Олексію?
– Ага, я. Не чекав тебе зустріти ось так.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
… Літо 1988 року. Ми з Ритою гуляємо Києвом, неділя. Вона в чорній мініспідниці, худа, зі збитим і запечатаним лаком волоссям, у вухах величезні пластмасові сережки, гримлять. Вона базікає про аеробіку. У Рити красиві ноги, трохи розв’язна хода і вічна легка усмішка. Вона немов від мене вислизає, а я намагаюся її зловити. Рита дуже сексуальна, чоловіки навколо обертаються. А я і пишаюся, що зі мною така дівчина, і злюся, тому що вона навіть не дозволяє себе обійняти.
Я розповідаю їй, що мрію стати журналістом, Рита посміхається:
– По-моєму, це нудно. Я ось буду співачкою. Це точно.
Нам по двадцять років. Рита закінчує музичне училище, фортепіано. Але зараз літо, занять немає, тому у неї довгі нігті, з червоним лаком. Ці руки і ці нігті теж зводять мене з розуму.
Рита строго говорить:
– Я хочу їсти! Ось кафе!
У мене в кишені всього лише пара карбованців. Я збирався жити на них тиждень, мама залишила перед від’їздом. А це кафе коштує чорт зна скільки, здається, воно кооперативне, розоритися можна в ньому. Але роблю безтурботне обличчя: звичайно, пішли! Сам думаю: аби вистачило грошей, аби вистачило …
У кафе Рита замовила піцу і шампанського. Ми випили, мені вже було все одно, аби відвезти звідси Риту до себе додому, на ніч. Але тут заграла група «Міраж». Рита схопилася і почала танцювати під неї одна, відверто і пристрасно. Всі товстуни навколо дивились на Риту, забувши про горілку-закуску. А Рита ще підспівувала. Здається, вона відчувала себе зіркою.
Грошей мені трохи не вистачило, але Рита недбало кинула пару карбованців на стіл:
– Гаразд, гуляємо! Ну що далі?
І ми вирушили до мене. Здається, це була найдовша і найкраща ніч у моєму житті. Чудова аеробіка для двох. Слова пісні, яку виконувала Рита – дзвеніли в моїй щасливій хмільній голові.
А через три місяці, восени, ми розлучилися. Рита мене кидала:
– Слухай, я зустріла хлопця, дуже класного, вибач. І ще він сказав, що познайомить мене з потрібною людиною на студії звукозапису. Я хочу записати альбом, я навіть придумала назву – «Моє щастя».
– Дурна назва, – відповів я.
І пішов. Мені хотілося завити. Хотілося якось страшно їй помститися. І дико хотілося знову затягнути її на ніч. Стільки емоцій в голові юного дурня.
Тепер пройшло тридцять років. Боже мій, тридцять років. Переді мною сиділа розповніла Рита, касирка Рита в «Сільпо».
– Пам’ятається, ти хотіла стати співачкою? – посміхнувся я.
Рита нервово усміхнулася:
– Всі ми чогось хотіли … Але я знаю, що ти став журналістом. Іноді я тебе читаю, ти молодець.
Я вийшов з магазину. Я думав про Риту. Що ж, можна сказати, я помстився, нехай через тридцять років. Я навіть навмисно не взяв решти. Як не смішно, там були саме пару монеток, тих, які вона тоді залишила в кафе Тільки нині вони вже зовсім не ті монетки, на них вже не погуляєш в кафе з радянським шампанським. Музика стихла, Рита стала товстою, її життя завершується на касі, під акомпанемент штрих-коду. Сумно.
А через пару днів я зайшов в те ж «Сільпо». Чесно кажучи, буваю там рідко, але зайшов. З незрозумілою метою.
Вона знову була там. Побачила мене, зраділа:
– Ти ж куриш? Ходімо! Я попрошу Наталю посидіти на касі.
Рита накинула куртку, ми закурили. Рита сказала:
– Слухай, я була дурепою тоді, вибач …
– Рито, це зараз не має ніякого значення. Тридцять років пройшло. У мене третій шлюб, у мене троє дітей.
І Рита усміхнулася – як тоді:
– Я раптом зрозуміла. Ти ж мене жалієш, так? Думаєш – ось нещасна тітка, мріяла стати зіркою, а тепер на касі, зважує картоху.
– Ну, не те, щоб …
– Я бачу. Шкодуєш. Пам’ятаєш, я хотіла назвати альбом «Моє щастя»? Розумієш, це не дурість. Я б і зараз так назвала. Просто наше щастя дуже сильно змінюється, уявлення про нього. Уже двадцять п’ять років я заміжня за дуже хорошою людиною, Дімою. Так, він простий, у нього зовсім немає музичного слуху, він хропе ночами. Але він класний автомеханік, він склав піч на нашій дачі, він взагалі вміє все.
У нас доросла дочка, красуня. Їй вже двадцять два – переконує, більше, ніж мені тоді. Навчається на юриста, така вся ділова, зовсім не як я. Вона заміжня, і у нас внучка, теж Рита, їй півтора року. І я дуже щаслива бабуся. У мене класно склалося життя. А робота касиркою? Я могла б і не працювати, у чоловіка нормальні гроші. Але чому не підробити, поки внучка в садку? Я ж товариська, ти знаєш. Ну добре, мені бігти треба.
– Рито, – нарешті сказав я. – Але ж ти права. І я зовсім тебе не шкодую. Біжи, радий був тебе бачити.
Вже стоячи в зелених дверях, вона раптом обернулася:
– До речі, а співачкою я все-таки стала! Я співаю моїй онучці, тій дуже подобається. Так що я зірка. Справжня зірка для внучки!
Як ви думаєте, Рита пошкодувала про те, що колись покинула Олексія?
Вирішила навідатися до невістки з самісінького ранку. Я розумію, що вона в декреті, але щоб довести до такого! Я все синові розповім!
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Фотограф Андреа Мартін створює казковий світ дітей і тварин
15 ознак, що йому просто зручно з тобою і не більше (пробач!)
З цими знаками Зодіаку краще ніколи не розлучатися. Їм просто неможливо знайти заміну
12 осіб, які можуть стати героями сіквела “Невдахи”
Створюємо об’ємних метеликів із паперу. Шаблони для вирізання
Степан тер буряки свиням, як на подвір’я ступив кум, він приніс новину про його дружину
Мені 43 роки. Я живу в місті разом зі своїм молодим чоловіком. Він на 19 років молодший за мене
Настає час, коли бажання проходить. До всього. І до речей, і до людей…
Неможливо було дивитися без сліз на цього старого. Перед смертю він думав не про свою долю, а про маленьке щеня
Прагніть знайти для себе ту жінку, яка буде мотивувати вас стати кращим
Моя мати була подругою одруженого чоловіка, від якого я і народився
Маленькі діти і дача. Гумор з картинками
“Мойсеєве диво” острова Чіндо. Легенда, яку можна побачити!
В житті є більш важливі речі, ніж бігати за тим, хто вас не цінує
Моя свекруха замовила на ювілей таке, від чого в мене очі на чоло полізли
Як закохати в себе різні знаки Зодіаку? Гороскоп для побачень
Вважаю, якщо любиш жінку – то і інша не потрібна. А якщо не любиш – так будь мужиком – чесно признайся їй в цьому і гуляй на всі чотири сторони
