Я ніколи не могла зрозуміти людей, які приїжджаючи в гості можуть собі дозволити взяти все, що їм сподобається без згоди власників.
Але аналогічна ситуація трапилася і зі мною. Моя свекруха може спокійно прихопити з мого дому щось собі або своїй молодшій сестрі. Свекруха може підійти до мого холодильника, відкрити морозилку та забрати м’ясо. І не важливо, що я хотіла ввечері зробити з нього котлети. Кого це повинно ще хвилювати, окрім мене?
Одного разу вона взагалі вирішила, що мені більше не потрібна плойка для волосся. До речі, вона ніколи в мене не запитується, чи можна щось взяти. Бере те, що вважає за потрібне. Ось одного разу ми йшли з чоловіком на день народження, я вирішила випрямити волосся, але не вийшло. На всі мої запитання – куди ви забрали плойку? Вона спокійно відповідає, що вона зараз терміново потрібна її сестрі. А потім додає, що грошей у мене вдосталь, тому я можу купити собі нову.
На нашу з чоловіком п’яту річницю, ми вирішили піти в ресторан. Гарна сукня для цього свята у мене була, а ось взуття на підборах не було.
Босоніжки я вибрала на досить високому каблуці. Дивилися вони на мені ідеально. Я залишилася дуже задоволеною новою покупку. Прийшла додому та поставила коробку в шафу. Якраз залишився тиждень до нашої річниці.
Я затримувалася на роботі. Вирішила набрати свого чоловіка та попросити, щоб він забрав нашу донечку з садочку. Він теж не встигав швидше звільнитися, тому попросив свою матір, щоб вона забрала внучку та привела до нас додому.
З роботи я повернулася досить пізно. Переодягнулася і коли почала прибирати то з подивом зрозуміла, що моїх нових босоніжок немає.
Я одразу почала кричати на чоловіка. Розповіла йому, що купила ці босоніжки для походу в ресторан. На що мені чоловік спокійним голосом відповів, що у мене і так багато взуття, і не потрібно робити через таку дрібницю скандалів.
Я більше не могла терпіти. Одразу зателефонувала свекрусі. Вона якраз лягала спати, тому попросила мене, щоб я все говорила швидко і по-суті. На моє запитання, чи вона часом не брала мої нові босоніжки, які стояли в коробці в коридорі, вона спокійно відповіла, що вони у її сестри Тані. А ще додала, що у них поламався каблук, тому немає сенсу повертати їх назад і поклала трубку.
Я вирішила, що потрібно показати чоловікові, скільки коштують деякі речі, які його мама весь час забирає з нашого дому. Тому попросила його купити мені нове взуття, чоловік погодився.
Ми прийшли в магазин і я вирішила, що куплю найдорожчі босоніжки. Чоловік просто отетерів від ціни, сказав, щоб я вибрала щось за більш адекватною ціною, бо за такі гроші можна купити новий комп’ютер.
Чоловік обійшов магазин і запропонував мені поміряти інші босоніжки, які коштували приблизно в три рази дешевше і нагадували якісь старі калоші. Я йому відповіла, що вони виглядають жахливо. І взагалі, цієї ситуації б не було, якби його мама так безцеремонно не привласнювала собі речі.
В результаті я добилася свого. Нові босоніжки були навіть гарніші ніж мої попередні. Я була на сьомому небі від щастя.
Ми приїхали додому і несподівано зателефонувала свекруха, повідомила, що збирається нас провідати. Сказала, що привезе нам заморожену зелень на зберігання, бо у її морозильній камері недостатньо місця.
Сьогодні настав той день, коли я сказала свекрусі все, що про неї думаю. Попередила її, що не варто взагалі нас більше турбувати, а тим більше навідувати. З мене достатньо!
Як ви вважаєте, чи правильно вчинила жінка?
