Декілька років тому мій син привів в дім дівчину і заявив про свій намір одружитися. Весілля ми зробили пишне, на нього я потратила все, що відкладала собі “на чорний день”. Невістка з сином прожили в мене ще місяць. Дівчина майже не говорила до мене, а потім сказала, що не хоче жити зі мною і вимагає з’їхати на орендовану квартиру. Я не розумію за що таке ставлення. Я турбувалася про них, як могла! Все ж з’їхали. Прожили самі, не дзвонили, а недавно таки набрали й почали натякати, щоб я продала свою дачу. Я відмовилася, там в мене город. Після цієї розмови вони знову зникли. Я злякалася, що залишуся сама на старість, тому подумала і зателефонувала їм. Наступного ранку вони вже стояли в мене на порозі.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я не маю кому виговоритися, тому пишу. Нехай хтось прочитає, можливо, щось порадить, а можливо просто вбереже себе від моїх помилок.
Кілька років тому син провів додому дівчину. Він заявив, що одружується. Звісно, моє слово не мало ніякого значення в цьому рішенні. Майбутня невістка мені не сподобалася. Дівчина абсолютно не прибирала, навіть за собою і зовсім не звертала на мене увагу, наче я служанка. Хоча жили ми в моїй квартирі. Я намагалась побесідувати з нею, налагодити контакт, але вона лиш буркала до мене.
Весілля зіграли гарне і дороге. Все, що я збирала собі роками пішло на святкування. Молоді продовжили жити в моїй квартирі. Я давно вдома, тому місця мені не шкода. Але вже через місяць невістка сказала, що не хоче зі мною жити. Я здивувалася. Я за нею прибирала, мила посуд і прала її речі. Чим то я так не вгодила дівчині? Дивуюся. Але все ж з’їхали.
Прожили рік на орендованій квартирі, почали натякати мені, що пора про поповнення в родині подумати, а ось куточка свого немає – відкладених з весілля грошей і трохи накопичених коштів на своє житло не вистачало. Я вже немолода, недуги обсіли, пенсії ледве-ледве на найнеобхідніше вистачає, але намагаюся відкласти хоч трохи, щоб допомогти синові. Онуків я очікувала з нетерпінням, дуже вже хотілося поняньчитися на старості років, послухати дитячі голоси в порожньому та похмурому будинку.
На орендованій квартирі діти прожили рік. Довго не дзвонили, а останнім часом згадали про мене і все про дітей говорять. Наче планують поповнювати родину. Я втішилася, вже давно хочу, щоб в цьому сумному домі зазвучав дитячий сміх. Але діти не про те, а про квартиру почали говорити. Кажуть, щоб продавала дачу, щоб вони могли собі якийсь куточок свій мати.
Дача у мене велика, гарна біля озера. Чоловік отримав, коли працював на керівній посаді. Я так люблю те місце і свій город. Виходжую його, кожну рослинку там знаю. Мене мій врожай дуже рятує. Влітку маю повно вітамінів вдома, а взимку – смачне соління. Так і економлю, щоб дітям віддати.
Про продаж дачі я навіть думати боялася, адже це єдине, що залишилося, як спогад про коханого чоловіка. Не погоджувалася я, але невістка надала єдиний аргумент – народжувати не буде, поки не з’явиться своя квартира. Посварилися навіть, майже місяць не дзвонили мені та не приїжджали.
Я так не хотіла продавати дачу. Там пройшли найкращі мої роки та чоловік її так любив. Але невістка ультиматум поставила. Каже не народить, поки не матимуть квартири. А потім пропали: не дзвонять, не заходять.
Я довго думала і багато плакала. Все ж вирішила: не вартує та дача діточок. Віддам молодим, нехай радіють. Злякалася залишитися сама на старість. Думала, віддам їм дачу, стануть до мене добрішими. Так і сталося. Лиш я сповістила дітей про своє рішення, як вони приїхали та защебетали до мене. Дачу продали за три дні. Я ні копійки не побачила з тих грошей. Купили квартиру гарну, велику, а на новосілля не покликали навіть. На тому все наше спілкування закінчилося. Вони й далі мені не дзвонять. А коли я набираю їх, то відповідають сухо і швидко закінчують розмову. Я запиталася в невістки про онуків, а вона розсміялася і відповіла, що ще молода, щоб народжувати. Поки хоче пожити для себе.
Я тепер багато плачу. В мене такий відчай. Я абсолютно сама, скоро старість, грошей нема. Я не знаю як здобути прихильність єдиних рідних людей.
Син ніколи не був таким холодним до мене. А тепер зовсім забув. Я завжди намагалась бути доброю з ним і все віддала їхній сім’ї. За що вони так вчинили зі мною?
Люди, що мені побити?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Бабуся навчила мене робити садових лебедів. Ви ніколи не вгадаєте, з чого!
Нещодавно моя сусідка стала бабусею і з цього приводу виникли сварки з невісткою
Підбірка наймиліших і безцінних посмішок новонароджених малюків. Сенді Форд уже давно почала займатися фотографією і кілька років тому зрозуміла, що її покликання – фотографувати немовлят
10 речей, які вбивають жіночу енергію
Що потрібно зробити з виноградом в червні, щоб отримати відмінний урожай
Мамин рецепт: вчора ввечері зробила маску, сьогодні виглядаю блискуче! Вистачило 2 інгредієнтів для щастя …
Встигни на піку цвітіння: заповни літрову банку рослинною олією і фіолетовими квітами
Спосіб, який допоможе розваритися гороху за 10 хвилин без попереднього замочування
Рецепт соковитого шоколадного кексу за 5 хвилин
На похоронах чоловіка, жінка підійшла до труни і поклала в неї коробку. Зробила все як і обіцяла
Більшість людей поставилася з розумінням, а інші на мене образилися. Це ж така велика дата!
Пухнасті шкідники, які ніколи не дають нам розслабитися
Мама недолюблювала Славіка. Як він тільки не намагався догодити своїй матері, їй завжди нічого не підходило, чого не скажеш про Олю
17 цікавих фотофактів про все на світі, які корисно знати кожному
Зося вже багато років працювала у дитячій лікарні, але така історія у них трапилася вперше
Славка до матері моєї в село відправимо. А що? Ми ж з тобою ще молоді – своїх народимо цілу купу
