Кохання – це знати, що людина, яку ви обрали, так само обрала вас. Серед всіх людей саме ви її. І серед всіх людей саме вона вас.
Дехто чекає одне кохання не все життя, а дехто перебирає всіма можливими варіантами. Хтось пише вірші про кохання, а хтось робить його сенсом всього життя. Ми всі радіємо, коли воно приходить і сумуємо, коли воно йде. Але більшість з нас забуває поставити собі фундаментальне питання: що таке кохання?
Ми думаємо, що про кохання нам уже все відомо. Це казка, диво, метелики в животі та стан ейфорії. Так, всі ці почуття дійсно існує в стосунках, але лише на першому етапі, а далі – зникають. Тоді кохання переходить на наступний етап, а нам здається, що ми його повністю втратили. Ми падаємо, наче з небес на землю і думаємо, що це вже не кохання, а нам пора шукати його десь-інде.
Але сюжет повторюється раз за разом. Нам стає боляче, ми зневірюємося в існуванні кохання і закриваємось. А все від того, що ми не розуміємо що воно таке, справжнє кохання. Ми думаємо, що це щось спонтанне, недосяжне і невловиме. Але ж ні, воно реальне. Кохання – це наш усвідомлений вибір. Вибір не один раз, а щодня, щохвилини. Ми кожного ранку прокидаємось і обираємо залишатися цього дня з людиною. І чим більше проблем та сварок в стосунках, тим гостріше ми відчуваємо, що все ж постійно робимо цей вибір.
Але ви обираєте залишатися з людиною й коли все гаразд. Просто тоді ви не усвідомлюєте цього. Тоді вашому розуму нема про що турбуватися. Кохання – це коли ви вкотре стоїте перед вибором і вкотре обираєте залишитися. Пусті балачки про вічну любов можуть розбитись об перший же такий випадок. Тоді всі ці метелики втікають, а чудо зникає. Бо кохання – це не букети та цукерки. Кохання – це знати, що людина, яку ви обрали, так само обрала вас. Серед всіх людей саме ви її. І серед всіх людей саме вона вас.
Любов мудра, вона зріла. Саме такою їй потрібно бути, щоб долати труднощі. А труднощі обов’язково будуть, таке життя. Така любов сильна усвідомлена. Закохані навчились брати на себе відповідальність за свої слова та вчинки, навчились прощати, розуміти, вивчили мову кохання свого партнера. Бо любов потребує невпинної роботи над собою
У кожного є недоліки, та всі ми їх спочатку приховуємо. Всі ми ідеалізуємо партнера на першому етапі стосунків. Але потім пелена спадає. І людина, яку ми, здавалося б, знали відкриває нам своє справжнє обличчя. Щиро закохані підійдуть ближче, а ті, хто любив лише метелики, втечуть.
Тоді партнери відкриватимуть себе один одному все більше і більше. Це не завжди приємні знахідки, але завжди важливі. Тут потрібно вчитися компромісу і взаємоповаги. Коли ви знаєте недоліки людини, а вона знає ваші, дуже важливо навчитися співіснувати разом так, щоб не ранити один одного. І це дивовижний процес. Ви познайомитесь з такими гранями себе, про які навіть не здогадувались. Ви будете разом будувати комфорт, у якому кожен може бути собою, бути щирим.
Почуття, побудовані на емоціях, – швидкоплинні. А почуття, побудовані на довірі та прийнятті – вічні. Її можна відчути, вона породжує нові спільні ідеї, дарує нові досягнення. Вона удосконалює пару, шляхом, як і радощів, так і випробувань. Якщо в любов вкладати сили у приємні часи, то вона стає джерелом цієї сили у важкі часи.
Труднощі ззовні завжди чатують на нас: безробіття, хвороби, втрати близьких та інше. Тоді кохана людина здатна пройти ці випробування разом з нами, і розділити наше горе. Муки, розділені на двох лякають у два рази менше. Кохання допомагає нам вижити. Не ховатися від проблем, а разом вирішувати їх. Наш дім – це місце нашого відпочинку, після складного бою, місце нашого спокою. Бо таким його робить кохана людина.
Кохання не дається людям просто так. Воно вибирає виняткові пари, і лише так залишається до кінця. Саме тому воно не раз випробовуватиме вас на міцність. Будьте готовими та кохайте понад усе!
А що для вас справжня любов?
