Тетянка зайшла в спальню і витягла зі схованки банку, з якої висипала монетки. Вона довго збирала їх і ретельно перераховувала. Сума була точною і жодної помилки бути не могло.
З коштами дівчинка попрямувала в аптеку, яка була неподалік від дому. Вона дуже спішилася, тому в приміщення зайшла захекана і з червоними щічками. Тетянка побачила, що аптекар спілкується з іншим відвідувачем, тому терпляче чекала, коли черга дійде до неї. Проте час йшов, а на дівчинку ніхто не звертав увагу.
Зрештою дівчинка провела ногою по лінолеуму, щоб хоч якось повідомити про свою присутність. Однак бажаного результату це не дало. Тоді вона вирішила відкашлятися, але навіть на це не було жодної реакції. Нарешті Таня витягнула усі монети на прилавок. Вони дзвінко задзеленчали. Спрацювало.
Аптекар роздратовано запитав:
– Чого тобі? Я розмовляю зі своїм братом, який вже багато років працює закордоном. Ми давно не бачилися.
– А я прийшла сюди через свого брата, який сильно захворів! – не змовчала дівчинка. – Мені потрібно купити чудо!
– Що? – не зрозумів чоловік.
– Лікарі кажуть, що в голові Андрійка росте щось дуже погане. А мама впевнена, що його врятує лише диво. Тому скажіть, будь ласка, яка його ціна?
– У нас чудеса не продаються. Вибач, але за такою допомогою потрібно звертатися до когось іншого, – лагідніше відповів аптекар.
– Ви лише назвіть ціну, а я зроблю все можливе, щоб розрахуватися з вами, – наполягала дівчинка.
Брат аптекаря також втрутився в розмову:
– А яке диво потрібно, щоб врятувати твого брата?
– Не знаю, – зізналася Таня. – У мами з татом немає грошей на операцію. Я думала, що моїх заощаджень вистачить…
– А яка сума в тебе є?
– Тридцять гривень і тридцять копійок! – заявила дівчинка. – Поки що це все, але я дістану ще, якщо потрібно.
– Ти не повіриш, але це саме стільки, скільки потрібно для дива! – відказав чоловік.
Незнайомець зібрав дріб’язок в одну руку, а іншу простягнув малечі.
– Познайомиш мене зі своїм братиком і батьками? Я погляну, чи є у мене потрібне чудо.
Цей чоловік виявився відомим і вправним нейрохірургом, який погодився зробити Андрійку безплатну операцію. Так дитину було врятовано і вона зовсім скоро повернулася додому повністю здоровою.
Мати з батьком обговорювали те, що трапилося у їхньому житті:
– Це справді диво, що ми зустріли цього чоловіка. Якби не він, то навіть важко уявити, в яку суму обійшлося б лікування…
Тим часом Таня щасливо усміхалася, адже вона точно знала, що таке чудо вартує тридцять гривень і тридцять копійок, але без віри і наполегливості сестрички нічого б не вийшло.
А ви вірите в диво?
