Свекруха моєї знайомої, Лариси, померла зовсім недавно і досить несподівано, всі близькі пережили справжній шок і ще не оговталися. Чомусь всім здавалося, що ця мила жінка буде жити вічно.Свекруха завжди ставилася до Лариси, як до дочки. Після весілля сина розміняла свою квартиру – допомогла молодій сім’ї вирішити житлове питання, сама залишилася з молодшим сином в однокімнатній – правда, великій, з коморою, але все ж. Багато разів виручала Ларису з дітьми – забрати, доглянути, посидіти на лікарняному. Онуки обожнювали її, і Лариса теж її щиро любила. Єдине питання, в якому Лариса ніколи не могла зрозуміти свекруху – її ставлення до молодшого сина. Покійниця взагалі була велелюбна натура, але любов до молодшого перейшла всі межі.
Старшого сина, який згодом став чоловіком Лариси, свекруха народила рано, в студентські роки, і він ріс, як багато дітей того часу, з ключем на шиї. Втім, в нього немає претензій – виріс веселим, самостійним, впевненим в собі. Запросто може і суп зварити, і дірку зашити, і пилосос полагодити, і косметичний ремонт в кімнаті зробити. А потім, вже в досить зрілому віці, свекруха народила Славіка. Славік народився недоношеним, ріс хворобливим і кволим, і мати постійно тряслася над ним. Про жодні садки для Славіка не було й мови, в школу його до сьомого класу водили за руку. Уроки з ним теж доводилося робити, сидячи поруч – в науках Славік не був сильним. Мама пішла з роботи і почала мити підлогу в найближчій офісній будівлі:– Зате я о пів на сьому ранку вже вдома! – раділа вона. – Готую сніданок, буджу дитину, веду в школу! І весь день вільний! Він у мене взагалі довго не знав, що я працюю, думав, мама у нього – домогосподарка …
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Про те, що йти на роботу доводилося в ночі, свекруха нікому не розповідала …Загалом, Славік так і прожив за ручку з мамою. Мама годувала, вранці подавала шкарпетки і сорочки, збирала сумку на завтра, клала в кишеню хустинку. Мама завжди знала розклад занять – спочатку в школі, потім в платному ВНЗ, де Славік навчався чи то на психолога, чи то на соціолога, чи то ще на щось таке ж малозрозуміле. Минулого року Славік з гріхом навпіл здолав науку, отримав диплом і … осів удома. Намагалися, звичайно, з мамою знайти роботу, та якось все не було гідної. Хоча пару раз навіть кудись виходили, але, здається, навіть місяця не протрималися, пішли з якихось надуманих причин. Загалом, так і жили з мамою, тихо і самотньо, на мамину пенсію і заробітки. Мати ніколи про гроші вголос не говорила, а Славік не питав. Лариса дивилася на все це з часткою скептицизму, але говорити щось матері не вважала доречним.
Так напевно і нічого б не змінилося від Ларисиних слів. А псувати відносини із золотою свекрухою зовсім не хотілося …А за три місяці до смерті свекруха почала скаржитися на здоров’я, пішла по лікарях. За великим рахунком, проблеми почалися вже давно, але ходити по поліклініках не було коли – онуки на руках, треба з садку забирати, та й Славко доучувався, іспити складав. Лікарі схопилися за голову – де ж ви, мовляв, жінко, раніше були, як же ви терпіли, чому в поліклініку не йшли? Загалом, рак, остання стадія. Підхопилися, побігли, підключили всіх, кого можна – але пізно. Свекруха згоріла, як свічка, за лічені тижні, буквально у Лариси на руках. Останні її слова і занепокоєння були – про Славіка. Благала, щоб не кидали, щоб доглянули, не дали хлопчикові впасти у прірву. Лариса, ковтаючи сльози, обіцяла «не кидати» – а що ще говорити в таких випадках.
… Після похорону від свекрухи залишилася однокімнатна квартира з прописаним в ній Славіком, невелика, мабуть, накопичена з величезними труднощами сума грошей в кілька десятків тисяч гривень, і, власне, абсолютно непристосований до життя Славік, про якого Лариса обіцяла дбати, не просто обіцяла, а обіцяла людині, яка вжке помирала …Тільки ось як це зробити на практиці? Славік абсолютно неадекватний. Митися його треба умовляти, білизну переодягнути – нагадувати, газ включати не вміє, щоб зварити собі сосиски – і мови не йде … З грошима поводитися не уявляє як, мама навіть в магазинах розплачувалася завжди сама, Славіку з собою давала булочки і сік, грошей він ніколи і не просив … Той факт, що треба платити за квартиру, світло і телефон – для Славіка був мало не відкриттям. Або це гіперопіка винна, але невже можна однією гіперопікою перетворити людину практично в інваліда?
Загалом, що тепер з ним робити, абсолютно незрозуміло. «Усиновити», забрати собі третьою дитиною? З’їхатися всім? Лариса якось не готова, засукавши рукава, братися за виховання дорослого вже, по ідеї, чоловіка. А кинути його напризволяще – пропаде …По ідеї, треба його якось влаштовувати на роботу, але як і куди, Лариса не розуміла, і взагалі вже сумнівається, що він зможе хоч десь працювати. Якийсь він не від світу цього. Як він вивчився, нехай і в шарашкіній конторі, тепер для Лариси загадка. Затарювати його раз на тиждень їжею, і нехай робить що хоче? Немитий, нечесаний, так і буде сидіти біля телевізора в чотирьох стінах? А раптом вляпається в якусь наркоту або ще що? Свекруха-покійниця, мабуть, за Ларисиними дітьми дивилася сумлінно, коли її просили. Так, за великим рахунком, розмірковує Лариса, може мати б, якщо не з онуками сиділа, в лікарню б пішла вчасно – може, ще пожила б …
Тато Славіка невідомий, єдині близькі йому люди – сім’я брата.
Як вчинити Ларисі?
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Сироїжки та печериці – маринуйте самостійно. Надзвичайно смачний рецепт
Одного разу той, хто заподіяв вам зло, буде просити вас про допомогу
Ось кинути дитину на бабусю і відправитися гуляти з подружкою – це вже нахабство, – міркує пенсіонерка. Тобі майже тридцять, дитину хотіла, так які тепер подружки?
Я купила печиво до чаю і пішла до коханки чоловіка додому. Визнаю, у чоловіка хороший смак на жінок
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Жінки так завзято ділили чоловіка, що не чули попереджень від віщунок. Не звертали уваги на нещастя, яке можуть накликати
Дата, коли ви народилися, може багато чого розповісти про ваш характер та долю. Крім цього, число також вказує на вашу майбутню професію
“Олю, ти така класна!” – із захопленням сказала подруга. “Так, я знаю”, – відповіла впевнено
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
У двері постукали, але на порозі нікого не було. Тоді я не знала, що це був поганий знак від долі
На весіллі свекруха хотіла зі мною серйозно поговорити. Сказала, що віддасть нам з чоловіком двокімнатну квартиру у місті, тільки б ми не їхали у село до моїх батьків
Вирішила дозволити знайомій з чоловіком пожити на орендованій квартирі. Однак, я ледь не посивіла, коли приїхала до них у гості без попередження!
5 перших і останніх побачень. Як я намагалася вийти заміж після 30-ти
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Жінка, що народила 10 дітей потрапила до психіатричної лікарні
Той, кому не все одно, знайде спосіб бути з вами, а той, кому все байдуже – знайде спосіб втекти…
Чудова притча про заздрість. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!
