Одного разу сусіди постукали мені у двері. І ні, вони не прийшли по сіль і не лаяти мене за те, що я їх топлю. Вони люб’язно повідомили, що відправляються у відпустку і протягом 14-ти днів я повинен буду доглядати за їх чотириногим другом, за котиком. Ніяких труднощів в цьому я не бачив. Із завданням годувати його кілька разів в день і періодично наливати воду я точно впораюся! Єдине, чого я побоювався, – так це те, що кіт не буде орієнтуватися на новому місці і не знайде місця, щоб справляти нужду, хоча лоток у нього є. Як би не так! Все вийшло гірше, ніж очікувалося.
Я б махнув рукою і сказав «Ай, ладно», якби ця тварина люб’язно ходила в туалет на підлогу. Але підступний кіт з такими правилами не погодився. Замість цього він почав вважати за туалет мій диван. Ах, яке нахабство! Хоча і цим кіт не обмежився, позначивши і декілька інших місць.
Подумавши над способами усунення таких неприємностей, я почав замикати кота в туалеті, коли йшов з квартири. Правда, варіант виявився далеко не найкращим, адже час від часу і мені доводилося приймати водні процедури у ванній, тоді кіт отримував доступ до квартири. І за час, проведений за гратами, він мстився мені так, як тільки міг.
У хід пішли дитячі пелюшки. З їх допомогою я створив таку собі ілюзію дивана, м’який куточок, постеливши пелюшки в коробку. О чудо! Це спрацювало! Пару раз він із задоволеним виглядом справив нужду туди. Але щастя тривало недовго. Незабаром сплив і той факт, що обдурити кота не так вже й просто. Йому сподобалося і ліжко! Довелося знову ламати голову і щось робити.
З диваном довго думати не довелося. На допомогу прийшли апельсинові кірки! Так, ви не помилилися. Я просто взяв і розкидав їх по поверхні дивана, що відбило у кота всякий інтерес до цього м’якого місця. Але є і нюанс. Кірки, як всі ми знаємо, мають властивість сохнути, тому доводиться на зміну їм розкидати нові. Так, я був не в захваті від того, що міг сидіти на власному дивані, відчуваючи себе королем кірок, однак варіанту кращого у мене не знайшлося. Все одно краще, ніж відчувати себе так, немов ти розташувався в котячому туалеті.
Втілення даного трюку з ліжком був набагато складнішим, оскільки запастися достатньою кількістю кірок дуже проблематично. Спочатку я, звичайно, постарався засіяти ложе кірками, але нічого не вийшло. Коли вони підсохли, кіт виявив «слабке місце» і одразу зробив те, що вважав своїм котячим боргом!
Трохи пізніше я почав робити набагато простіше! Я просто брав і перевертав матрац кожен раз, коли не лежав на ньому. От і все. Звичайно, я міг і його застелити пелюшками, але бажання постійно їх міняти у мене не було.
І зараз ніби бальзам на душу лягає одна думка про те, що незабаром цього маленького негідника заберуть сусіди і будуть справлятися з ним самі.
Як ви привчали своїх домашніх улюбленців до туалету?
