Свекруха неочікувано подала дивну ідею: обмінятись квартирами. Вона переїде у нашу однокімнатну, а ми у її двокімнатну. Квартира, у якій ми зараз жили з чоловіком дісталась мені від батьків. Вона була з хорошим ремонтом, я звикла до неї, почувалась тут впевнено, та й до роботи були близько.
Та чоловік почав мене вмовляти на цю авантюру, мовляв, місця нам буде більше: окремо спальня, окремо вітальня. А мамі менше за комуналку доведеться платити.
Я не витримала і згодилась.
Речі ми перевезли доволі швидко. У квартиру свекрухи довелось купити нове ліжко, бо на її дивані я спати не могла.
Невдовзі після переїду я народила синочка.
Все б нічого, та свекруха почала прохати незручні для мене речі.
– Лізочко, ви прийміть на деякий час до себе мою племінницю, вона має справи тут у місті, не має де зупинитись – казала Марина Володимирівна.
Я не заперечувала. Хоча тоді нашому сину ще місяця не було. В мене своїх турбот було багато.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Племінниця пробула у на 17 днів. Ні допомоги, ні покупки продуктів, які вона ж і їла я не дочекалась. Нехай! Я вже нічого не казала. Та свекруха почала просити за якусь іншу родичку.
– Тітка Галина з онукою приїхати хоче. Лише на тиждень. Я б взяла їх до себе, та куди?
– Марино Володимирівно, а ваші родичі можуть у готелі переночувати чи зняти собі квартиру? У мені дитина маленька, яка не спить ночами, а я разом з нею. Я не маю, коли обходжувати ваших гостей!
– Лізо, ти геть здуріла? Як я їм таке скажу? Я ж до них як їжджу, вони мене не відправляють у готелі!
Я не збиралась знову встати на ті ж граблі, що і з племінницею. Я відмовила.
Свекруха на мене образилась. Де ночувала тітка Галина з онукою я зрештою так і не знаю. Мені було геть не до того. Марина Володимирівна тепер спілкувалась лише з сином.
Проте не минуло і кількох місяців, як вона до мене зателефонувала:
– Потрібно поселити мого двоюрідного брата Олега.
– Я ж уже вам пояснювала, що не хочу бачити сторонніх людей у своєму домі! Ви за усіх родичів дбаєте, а за власного внука не думаєте! Йому ж лише 4 місяці, у нього слабкий імунітет. А тут кожного разу різні люди з’являтись будуть!
Марина Володимирівна прийшла до нас додому. Розмовляла з чоловіком на кухні, жалілась на мене.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
– Твоя дружина невдячна! Я вам свою квартиру віддала, а сама поселилась у той барліг однокімнатний! А там самій нема де розвернутись, не те що родичів приймати. А це завше так було: хто у місті живе – приймає родичів зі села!
Я не могла цього терпіти! Поки свекруха була в домі, я зі спальні не виходила, а коли вона пішла, то сказала чоловіку:
– Скажи мамі, нехай збирає речі і переїжджає назад у свої царські хороми, а ми в барліг повернемось.
Чоловік погодився зі мною. А свекруха ще довго тримала образу на нас. Ми жили у моїй квартирі близько року, а потім придбали собі двокімнатну квартиру у кредит. Мою почали здавати в оренду.
А нещодавно Марина Володимирівна знову телефонує до мене. Почала розпитувати про внука, про моє самопочуття і плавно перейшла до головного запитання:
– А чи можна було у вас моїх родичів на місяць поселити?
Ну це вже занадто! Я думала, ми більше не повертаємось до цієї теми, та ні! Я, звісно, відмовила. Вона має свою квартиру, нехай приймає родичів.
Чи могла невістка поступитись свекрусі?
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
Відмовилася дати зовиці грошей на лікування дитини, вже накипіло. Вони ще колишній борг не повернули. Думає, що ми ті купюри малюємо чи що?
У Ігорка злипалися очі. На дворі стояла ніч. Тато на кухні ходив туди-сюди. Мами досі не було
Чи вмієте Ви бути поруч зі справжнім чоловіком? Стаття, яка відкриває очі!
Художник-самоучка перетворює металеве сміття в неймовірні скульптури
Чудова притча про заздрість. Прочитайте, у цих словах стільки мудрості!
Справжня любов виглядає ось так, що б там не казали
– Люди, схаменіться. Ви хочете відібрати в хлопчика ті мізерні крихти? Ваші діти набагато кращі за вас. Вони навчилися співчувати та робити добро
“Мамо, не забороняй мені плакати”. Важливе нагадування всім батькам!
Ніколи не ігноруй ці 10 важливих символів уві сні …
7 прихованих послань долі, на які варто звернути увагу кожному
Рецепт маринованих огірків та помідорів в одній банці. Скільки не заготовиш, завжди мало
Дивовижні рослини світу, про які вам не розкажуть на уроці біології
Ви почнете вірити в чудеса та переконаєтеся, що доля є і Бог теж. Вони все бачать і обов’язково допоможуть в скрутну хвилину, коли нам дійсно знадобиться допомога.
