Світланине життя склалося не дуже яскраво. Чоловік покинув її, коли малому було два рочки

Подруга Світлани, з якою вони навчалися разом в університеті, запросила її на свій ювілей до ресторану. Лідія вже заміжня і у свої 40 років постійно відпочиває закордоном, їздить на шопінг до європейських столиць, а чоловік їй подарував круту машину. Та в студентські роки у неї і близького того не було. Єдине, що не змінилося у Лідії, то це її характер та душа – була простою та дуже щирою – такою і залишилася. 

Світлана ж жила зовсім інакше. Вона має сина, але чоловік її покинув, коли малому було всього лиш 2 роки. Так і живе Світлана зі своїми батьками та сином, який вже зараз є студентом. Працює жінка агрономом, тому у цей період жнив вона максимально зайнята та має море справ.

— Лідо, люба, прошу тебе, вибач, я не можу прийти, бо така чорна від сонця, що людей соромно — хотіла пояснити подрузі. — У мене тільки очі і зуби блищать, таке не годиться.

— Дивачка ти! — по-доброму відповіла Ліда. — Я спеціально засмагала в Каннах, аби не бути блідою, викинула величезні гроші, а ти ще й гроші за свою засмагу отримала. Знаю ж тебе, точно схудла за сезон, бо за тою роботою зовсім забуваєш про їжу. Тому, я тебе чекаю і це не обговорюється. І не згадуй про свій курорт на  «зеленому» морі.

Приїхала Світлана до будинку подруги, а Лідія з порогу сказала, що змінить сукню подруги з чорної на яскраво жовту, адже так вона виглядатиме ефектніше і волосся потрібно підібрати до верху, додати якусь красиву квітку. Так і зробили. Лідія просто зачарувалася цією красою і не могла стримати свого захвату.

— Природа за допомогою сонця не тільки тобі засмагу подарувала, а ще й модне колорування волосся без шкоди різних хімікатів. Ось побачиш, що ти без кавалера зі свята не підеш.

Ще погомоніли трішки дівчата на кухні, випили кави, зробили святковий макіяж і поїхали в ресторан, аби нарешті разом із гостями відсвяткувати ювілей Лідії.

Світлані було не зовсім комфортно у новій компанії, але вона вирішила взяти соб соку та вийти на терасу, трішки подихати.

— Де засмагали? — вона почула гарний чоловічий голос.

— У полі, на жнивах, — Світлана зовсім забула настанови подруги.

— «На панщині пшеницю жала»? — хотів пожартувати чоловік.

— Ну, якщо ви не знаєте, то пшеницю давно ніхто не жне. Зараз ми маємо дуже хороші комбайни.

— То ви комбайнерка?

Вони почали заливатися сміхом. Темою для їхніх розмов так і були – жнива, адже Світлана все життя живе в Селі, а Сергій раніше займався аграрним бізнесом та сільськогосподарською технікою. Тому, він точно знав усі деталі того, як потрібно збирати урожай.

Прогомоніла весь святковий вечір, потім почали розповідати про свої долі і про те, що не таке вже й яскраве їхнє життя. Для них було приємно відкривати душі один одному, тому обоє хотіли, аби їхнє знайомство згодом переросло у щось серйозніше.

Після знайомства минуло всього два дні. Світлана продовжувала працювати на полі, як побачила якусь дуже гарну автівку, що їхала прямо до місця її праці. Усі комбайнери повитягували шиї, аби розгледіти хто це такий їде і для чого. З автівки вийшов молодий чоловік у білому одязі. Жінка розгубилася, адже не могла зрозуміти хто це. Раптово почула дзвінок, це була Ліда:

– Сонечко, ти там чекай гостей. До мене телефонував Сергій, він випитував, як тебе знайти. Він точно закохався у тебе, дівчинко. Ти там що задумала? Світланко, не плач! Радій! Ти мене почула? Алло!

Сергій уже стояв із букетом розкішних троянд та обіймав свою кохану жінку, яку він хотів ощасливлювати усе своє життя.

А ви вірите у випадкові зустрічі?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Anna
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector