Маленьку дівчинку звали Катерина. Її охопила гірка образа і сльози текли з очей. Адже дочка ніяк не могла зрозуміти, чому мама проводить з нею так мало часу і так багато працює. Адже кожен вечір стає довгим і нестерпним, дочка чекає приходу своєї мами і малює її портрети. На жаль, дуже рідко маленькій дівчинці вдавалося її застати. В такому очікуванні з малюнком в руках Катя солодко засинала. У малюнках вона могла чітко висловити свою образу і таємні бажання. Адже саме тут вона малювала маму з посмішкою і не обтяженою своїми проблемами.
Тоді мама почала пояснювати доньці, що їм потрібен в сім’ї чоловік, який принесе в їх будинок радість. Дівчинка намагалася повірити їй, але мріяла вона зовсім про інший варіант. Адже їй так важливо було проводити спільні вечори з мамою. Через деякий час в родині з’явився чоловік середніх років, якого звали Михайлом. Дівчинка зовсім не була готова до такого повороту подій, однак чоловік виявився дуже розумним. Новий вітчим багато часу приділяв цій дитині, водив по різних заходах, намагався гуляти з нею. Все відбувалося рівно до тих пір, поки донька не почала відверто розмовляти з мамою. Михайло став свідком цієї неприємної розмови. Дівчинка хотіла знати, чи щаслива її мама. Коли та отримала позитивну відповідь, тоді Катя запитала, чому її затримки на роботі тоді не змінилися. У відповідь мати лише почала кричати і звинувачувати дитину в усіх гріхах. Чоловік не витримав такого ставлення до дівчинки. Тоді він сказав матері, що вона не займається дитиною і постійно кричить. Адже подібне питання мучило і його, чому вона затримується. Тоді Михайло вперше заявив, що піде назавжди від такої матері і дружини. Жінка попросила цього не робити, але одного разу це сталося. Михайло довго терпів, проте настав той день, коли він не витримав і назавжди пішов з сім’ї.
Саме тоді дівчинка знайшла записку від Михайла, він довго вибачався перед дитиною. Однак він слізно просив не кидати малювання. Катя дуже переживала, що він пішов, але мистецтво кинути не могла. Тепер вона точно знала, що в житті є людина, яка в неї вірить і підвести його вона права не має. Більш того Михайло просив у важкий момент обов’язково йому зателефонувати. Мама ж у свою чергу зовсім не поміняла своєї поведінки, і дівчинка знову залишилася без уваги і виховання. Одного разу мама прийшла додому і сказала, що знову хоче стати щасливою, проте з іншою людиною. Тільки була невелика проблема, адже чоловік навіть не знав про існування дитини. Тоді мати прийняла рішення віддати свою дочку в інтернат. Від образи дівчинка не могла собі знайти місця, адже вона була слухняною і розумною. За що мама так жорстоко повелася з нею?
Дівчинка і справді опинилася в інтернаті, але малювання вона не кидала, як і обіцяла Михайлу. Мати її навіть не провідувала, на її малюнках завжди фігурувала їх сім’я. Дівчинка цілодобово безперервно чекала, коли її заберуть. Коли вона зрозуміла, що цього не станеться, то вирішила потім знайти того прекрасного Михайла, який вірив у неї до останнього. Чоловік навіть і не знав, що дівчинку віддали в інтернат.
Катя розповіла всю історію своїй улюбленій виховательці і та охоче погодилася їй допомогти. Потайки від директора вони подзвонили Михайлу. На жаль, вдома його не було, але з нею поговорила його мама. Дівчинка повідомила, що знаходиться в інтернаті. Михайло був у відрядженні і йому обіцяли передати про її дзвінок. Йшов час, а ніхто не повертався за дівчинкою. Втративши будь-яку надію, вона закинула малювати, втративши віру в людей. Це відбувалося рівно до тих пір, поки до неї в інтернат не приїхав Михайло і його мама. Дівчинка не могла повірити, що це відбувається саме з нею. Виявилося, що Михайло їздив до її мами і оформив опікунство, адже у тої було своє особисте життя. На жаль, для доньки місця там не залишалося.
Тепер у Каті були нові батьки, і вона по-справжньому була щаслива. Коли вона виросла, вітчим подарував їй галерею і здійснив її мрію. Тепер дівчина стала відомим художником. Одного разу до неї в галерею прийшла її рідна мати, яка вирішила звернутися до неї за допомогою. Дівчина їй відмовила і повідомила, що пробачила, але у неї тепер інші рідні. В той день тільки мати спромоглася зрозуміти, що назавжди втратила свою дитину. Вітчиму і його матері про цей візит вона не розповіла, для того, щоб їх не засмучувати. Тепер Катя була дорослою і розумною дівчиною і все прекрасно розуміла і це завдяки зусиллям вітчима.
Вам сподобалася ця історія?
