Наше з Іванкою весілля було скромним. Ми запросили найрідніших людей і святкували собі. Все проходило добре, танці, конкурси, а потім мати коханої зголосилася на тост.
– Діти мої, сьогодні ви створили нову сім’ю. Ми щиро за вас радіємо і будемо підтримувати, коли буде потрібно. У цій коробочці ключі від вашої власної квартири! Будьте щасливі! – розплакалась Світлана Андріївна та обійняла молодят, – це вклад у ваше майбутнє, ваше сімейне гніздечко!
Ми не могли повірити в почуте. Адже раніше ніхто навіть слова не промовив про купівлю житла. Сказати, що ми раділи це нічого не сказати. Усі гості голосно поплескали в долоні й підняли келихи за подарунок.
Сподіваємось, що мої батьки трохи допоможуть з ремонтом, щоб було справедливо. Одразу після весілля ми ним і зайнялись. Мій батько мав великий досвід на будівництві й ремонти вмів робити. Він допомагав мені вибирати матеріали, а я допомагав йому в тому, що міг робити. А жили ми поки в батьків Іванки.
Якось ми роз’їхалися по роботах, але я повернувся додому за важливими документами. Я пам’ятав, що вони були десь в шафі, але все одно подзвонив коханій, щоб розказала, де вони лежать.
Та я випадково натрапив на документи про квартиру. Переглянув їх і помітив, що вона оформлена на тещу. Це засмутило мене, бо вона запевняла, що все записано на нас. Я вийшов з дому і подзвонив татові.
– Слухай, привіт! Та хотів сказати, щоб ти сьогодні на квартирі нічого не робив. Я щойно побачив документи й там все записано на маму Іванки.
– Що, справді? Дивно! Ну добре. Розбирайся і дай мені знати, син. Не накручуй себе тільки.
Ввечері, коли ми всі сіли вечеряти я не витримав і поклав документи на стіл.
– Хтось мені пояснить що це таке? – обурився хлопець.
– Як що, документи на вашу квартиру – теща відповіла ніби нічого не помітила.
– А чому тут ваше прізвище та ім’я, якщо вона наша? Чому не на Іванку оформлена? – нервувався Олег.
– У разі розлучення квартира залишиться нам! А в тебе не буде на неї права.
– Ну, мамо! Ти досі не переписала її? – втрутилась дружина.
– Ти що, знала про це все? – Олег сильно здивувався і на мить замовк, – То чому ми з батьком робимо там ремонт, якщо вона і на секунду не буде моєю? Це ви так подбали про світле майбутнє? Ще буквально вчора ми стали під вінець, а сьогодні ви вже все продумали з розлученням! Чудово!
– Олеже, не переймайся, це ж лише формальність і непорозуміння! Я люблю тебе і не збираюся розлучатися. Благаю, повір мені!
– Від тебе я такого не очікував! Ти знала про все і мовчала! Як тепер можна говорити щось про довіру, якщо це тільки початок спільного життя?
Я тоді був розчарований, як ніколи. Навіщо було все приховувати й дурити мене прямо в очі? Я більше не мав, що сказати й вийшов з-за столу. Я такого не чекав, тепер мені потрібно все зважити перед тим, як прийняти якесь рішення.
Чому кохана зі мною так вчинила? Невже у нас ще може бути спільне майбутнє?
