Максим народився у хорошій родині. В нього була чудова матір та дуже турботливий батько. Здавалося б, життя має складатися напрочуд добре, але доля вносить свої корективи. Коли хлопчику виповнилося 4 роки, його мама померла. Майже рік він жив з батьком. З горя чоловік почав часто випивати, а потім привів у дім свою нову дружину. Мачуха Максима вже мала власних дітей, тому до хлопчика ставилася дуже холодно. Батько так і не міг забути його рідну маму, тому часто заливав горе черговою дозою алкоголю. Так малий став рости самостійно. Його вихованням майже ніхто не займався, а мачуху він, відверто, дратував. Ніхто не тішив його подарунками чи смаколиками.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я жила на поверх вище від них й часто зустрічала Максима у дворі з іншими хлопцями його віку. Про ситуацію в родині я добре знала, тому намагалася хоч якось покращити його життя. Завжди купувала йому щось смачненьке. Він завжди чемно дякував й біг ділитися цукерками з друзями.
Згодом в мене з’явилося особисте життя. Я почала рідше ночувати вдома й Максима вже майже не бачила. Надворі була осінь, коли я пізно ввечері поверталася з роботи. На дитячому майданчику вже нікого не було, крім Максима. Він був одягнений в легеньку курточку, явно не по погоді, як буквально тремтів від холоду.
– Ти чому не вдома? – питаю, – темніє вже та й холодно. Чому не вдома?
– Тьоть Даш, можна у тебе пожити? – з розпачем запитав блакитноокий хлопчик.
Того вечора я забрала його з собою. Нагодувала смачною вечерею, закутала в теплу ковдру та увімкнула мультики. Так він і заснув перед телевізором. Наступного дня його настрій трохи покращився й він розповів мені, що відбувається у нього вдома. Виявилося, що батько помер тиждень тому, а мачуха забрала у їх квартиру свою матір. Спочатку вони просто знущалися з Максима, а потім взагалі вигнали його з хати. Добре, хоч якусь курточку встиг вхопити. Повертатися туди він не хотів.
Мені стало його так шкода. Я подзвонила своєму хлопцеві, Андрію. Він дітей дуже любить, ми навіть говорили про те, що було б добре мати трьох дітей. Але ж то просто балачки… Я вирішила йому розповісти про долю цього малого.
– Треба його всиновити. Не кидати ж хлопця, – відповів Андрій.
– Як всиновити? Ми ж навіть не одружені ще… – спантеличено відповіла я.
– А може це знак від долі? Пора вже… Не найромантичніша пропозиція у світі, але вийдеш за мене? – з посмішкою в голосі запитав чоловік.
– Звичайно вийду!
Того ж вечора я пішла до сусідки, хотіла поговорити, а вона просто зібрала речі Максима й кинула мені як щось непотрібне. Ми з Андрієм почали збирати всі потрібні документи й вже через місяць, він став нашим сином. Майже в той же час я дізналася, що вагітна.
Коли я розповіла про це хлопчику, він серйозно запитав:
– А братик, чи сестричка не будуть мене ображати?
– Ні, що ти. Ви будете хорошими друзями.
З того часу минуло вже 3 роки й тепер я можу з радістю повідомити, що у мене два чудових сини: Максим та Олег. Як я й казала, вони доволі добре спілкуються й майже увесь час проводять разом.
Ви б наважилися на такий вчинок?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
