Нещодавно до мене на роботу прийшла свекруха в поганому настрої. Раніше була такою білою і пухнастою, а як дізналася, що її синочку доведеться щомісяця платити аліменти, то вся пухнастість випарувалася. Але більше мене вразило, що вона прийшла прямо до мене на роботу, а не додому.
Мені подзвонили з прохідної і сказали, що мене там чекає жінка. Спустившись на перший поверх, я побачила свою дорогоцінну свекруху, у якої було перекошене обличчя чи то від злості, чи то від образи.
«Ти ж завжди була такою скромною і доброю дівчиною, так чому так недобре поводишся?» – ввічливо запитала свекруха. Я спочатку не могла зрозуміти, що вона має на увазі.
«У тебе все було, ніякі проблеми тебе не торкалися. Але твої капризи привели до того, що мій синочок повинен тепер виплачувати щомісяця тобі 10 тисяч. Хіба це справедливо?»
Ось тоді я зрозуміла, що вона мала на увазі аліменти на дитину.
«Ці гроші він не мені платить, а своїй дочці». – відповіла я свекрусі. Однак моя відповідь їй не сподобалася.
«Ти ж повернулася на роботу і зарплата у тебе хороша. У тебе совість є?»
У мене від такого нахабства мову відняло. Чому це мені повинно бути соромно? Це син знайшов собі на стороні пасію. Він зруйнував сім’ю. А мені повинно бути соромно!
«Ви знали, що Ігор майже 4 роки орендував квартиру для своєї коханки? І коштувало йому це не 10 тисяч, а набагато більше.
Почувши про Христину обличчя свекрухи перекосило від гніву.
«Не хочу навіть чути про неї! Я до неї поставилася з усією материнською любов’ю і підтримкою! А вона мене майже з мого ж будинку вигнала. Я можу відвідувати сина тільки тоді, коли вона мені це дозволяє. Вона мені не дозволяє готувати, і сама нічого не готує. Тільки замовляє доставку додому або в ресторани мого Ігоря тягне. А у нього проблеми зі шлунком, він повинен їсти домашню їжу».
Мене це дістало, і я сказала, що дуже співчуваю її Ігорю, але мені потрібно йти працювати. Однак після цього свекруха почала тиснути на жалість.
«Ти ж для мене, як дочка! Будь ласка, відмовся від аліментів. Тобі ж не складно. Я можу тобі з пенсії давати трішки грошей. Ну відмовся».
Я не могла зрозуміти, чому вона так відреагувала на аліменти, адже ніколи не шкодувала грошей на внучку. Тим більше, що це нормально, коли чоловік і дружина розлучаються, то батько платить аліменти своїм дітям. Сказавши до побачення, я розвернулася і пішла.
Коли я після роботи прийшла додому, то дізналася, що свекруха приходила і до мами з тим же проханням. І мама змогла дізнатися чому вона так хоче, щоб її син не платив аліменти. Виявилося, що Христина поставила її перед умовою – якщо вона зможе переконати мене відмовитися від аліментів, то зможе приходити в гості до свого синочка в будь-який час.
Ось така непроста ця Христина.
Що ви думаєте з цього приводу?
