Олена якраз почала збиратися на прогулянку, глянула на свого Івана який витріщився у телевізор і запропонувала піти з собою. Він тільки розсміявся. Жінка ахнула рукою і пішла до подруги пліткувати про інших.
– Привіт! Ну що там твій син? – почала Олена.
Жінки могли кожного разу говорити про одне і теж, це наче стало їхнім ритуалом, без якого не обходилась жодна зустріч.
– Та ніяк роботу не знайде. Він сам не свій відтоді як дружина пішла від нього і забрала сина – продовжила Люда.
– Так, твій Артем був ще тим красенем, за ним он всі дівки сохли. Що ж це сталося. Може хто врік?
– Не знаю, йому нічого не бракує. Лиш гуляти почав, може хоче поскоріше забути ту Ніну. Не знаю. О, Галя на підході!
До них підійшла їхня третя подруга і вмостилася поруч.
– Ой, маю гарну новину! Невістка буде мати третю дитину!
– Ого, чотири внуки, то солідно! А чому дочка не наздоганяє? – спитала Олена.
Тепер вони перемикнутися на Галю і гомоніли про своє. Їхні балачки раптом перебив гарний автомобіль, що проїхав поруч. За кермом сиділа усміхнена вродлива жінка.
– Ти диви, яка молода і на такій машині. Напевно дочка якогось мажора – сказала Галя.
– Ти, що не впізнала? То ж Діана! Мій син хотів на ній одружуватись! – здивувалась Люда.
– О, то вона собі котедж купила і тепер туди їздить! – завелася Галя, – сьогодні якраз мені розказували, що вона працює в банку директором, не те, що її звичайний чоловік механік. Значить то її машина!
Подруги переглянулися між собою і провели поглядом дороге авто. Перед очима Люди промайнули спогади сімнадцятирічної давності.
Тоді її молодий і симпатичний Артем навчався в університеті. Одного дня він привів ту саму Діану до батьків і оголосив, що вони збираються розписатися. Дівчина тоді була ще зовсім молодою. Нещодавно лише вісімнадцять стукнуло і вступила на перший курс. Реакція батьків на дівчину була не однозначна. Батько що якось розрядити мовчанку запросив молодих у кімнату.
– А чим займаються твої батьки? – почав господар.
– У мене лише мати – Діана засумувала, – вона працює бухгалтером на заводі.
– Ти впевнена, що хочеш виходити заміж у такому молодому віці? – продовжила Люда.
– Ми любимо один одного – боязно відповіла дівчина.
– Послухай старших людей, вам це зараз ні до чого! Спочатку треба освіту здобути, а потім вже про сім’ю думати. Ти нашому сину не пара, зрозумій. Ти ще знайдеш своє щастя!
Цю фразу почув Артем не витримав і забрав за руку свою кохану. Він не очікував, що батьки виявляться такими егоїстами. Він сильно на них образився. А дівчина не змогла змиритися зі сказаним і не уявляла їхнього подальшого життя з такими сватами.
З часом в Артема з’явилася інша дівчина. Але з нею життя теж не склалося. Все-таки почуття до Діани були найсильнішими.
Після спогадів жінка спохватилася, попрощалася з подругами й побігла додому.
– Вася, ти не уявляєш кого я щойно бачила!
– Ну і кого ж?
– Ту Діану, пам’ятаєш син приводив її знайомитися?
– Ну і що?
– Так вона щойно повз нас проїхала на білому джипі й ще й посміхнулась у відповідь! Директор банку! В котеджі живе!
– І що з того? Поїзд поїхав… – видихнув чоловік.
Батьки почули, як додому повернувся п’яний Артем.
– Сину, я бачила ту Діану, ти хотів з нею одружуватись! Пам’ятаєш?
– Звісно! Чув вона зараз дуже успішна! Не те що я – опустився нижче плінтуса! Все, мене не рухайте, я – спати!
– А якби ми тоді дозволили їм одружитися, то що б було? – спитала жінка в чоловіка
– Нічого! Повторилася б доля Ніни. Просто Діані пощастило не виходити за нашого сина!
Думаєте рішення батьків повпливало на Артема?
