У чому сенс сім’ї – мудра притча

Мудра притча про сім’ю

Ця притча відображає сенс і мету створення адаптивної сім’ї для кожного її творця.

Один чоловік був дуже НЕ щасливий в справі створення сім’ї, і це було не тільки з ним, з покоління в покоління, в його роду були скандали. Його мати і батько постійно лаялися, і звинувачували один одного у всіх сімейних проблемах.

Він ріс в цій атмосфері скандалів, докорів і тотального нещастя. Коли був уже підлітком, вирішив: “У мене точно буде не так. Я буду щасливий і у мене в сім’ї буде любов і мир. Знайду собі добру і поступливу дружину і все буде добре”.

Ось він виріс і знайшов собі просто ангела, а не жінку, і через рік вона перетворилася в страшного монстра. У їхньому будинку, так само лунала постійна лайка, як і у нього в дитинстві. “Страшна жінка” – думав він … Але ж мріяв, що вона буде все робити для нього, і коли вони зустрічалися, вона і робила, що ж з нею сталося …

А ця жінка виросла тільки з мамою і бабусею в родині, з дитинства мріяла бути щасливою і хотіла велику дружну сім’ю. Коли вони зустрілися, пару років тому, і коли потім зустрічалися, вона думала, що він просто принц якийсь. У нього такі правильні цілі. Він хоче, щоб сім’я була хорошою. Вона вийшла за нього заміж не роздумуючи, коли він їй запропонував. А через рік, всього через рік, коли народився первісток, вона зрозуміла, що зробила помилку. Чоловік жахливий попався, все робить не так, не дбає про неї …

У далекому селі жив мудрець, який вирішував будь-які проблеми, про нього розповідали чудеса: навіть найнещасніші сім’ї починали жити душа в душу. І ось, в один прекрасний день, чоловік сказав своїй навіженій дружині: “Давай сходимо до цього мудреця, нехай він підкаже, що з тобою робити”. Вони знову посварилися, але вона погодилася.

Шлях був довгий і вони обидва втомилися з дороги, але ось нарешті натрапили на будинок мудреця. Коли вони зайшли до нього, то обидва майже кричали один на одного: “Ти винна, що так вийшло”, – кричав втомлений і виснажений чоловік. “Ти мене потягнув”, – плакала жінка. Мудрець, мовчки посміхнувся, і сказав: “Ходімо, я вам щось покажу”.

Він їх відвів в одну велику кімнату, там стояв величезний круглий стіл. За ним сиділи втомлені, виснажені люди. Посередині столу стояла величезна каструля з дуже смачною їжею, у людей в руках були ложки з дуже довгими ручками. Вони діставали, кожен, до їжі, але НІЯК не могли покласти її в рот. Вони просто вмирали від голоду в кімнаті з великою кількістю смачної їжі. Це було страшне видовище …

Молодята переглянулися і злякано промовчали.

Потім мудрець відвів їх до другої кімнати, точно такої ж, але дуже відмінну від першої … Вона була така ж за розмірами, там стояв такий же стіл і на столі стояла каструля з дуже смачною їжею. Навколо столу сиділи рум’яні веселі карапузи, які жартували і сміялися. В їх руках так само були ложки з довгими ручками, АЛЕ … Цими ложками вони годували одне одного.

Молодята подякували мудрецю і пішли додому. Довго чи ні, але йшли вони мовчки і обнявшись. Після того, як вони повернулися додому пройшло три роки. Вони живуть в мирі та злагоді. У них вже двоє малюків і в їхньому домі завжди радість і любов. “А мудрець, що мудрець”, – кажуть вони. “Він нам показав в чому сенс сім’ї, по-справжньому”!

Ви зрозуміли мораль цієї притчі?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector