У дитячому будинку всі діти трохи озлоблені і на життя, і на навколишніх людей. Саша завжди хотів пограти з хлопцями у футбол, але вони тільки дражнили і сміялися над ним

У дитячому будинку всі діти трохи озлоблені і на життя, і на навколишніх людей. Саша завжди хотів пограти з хлопцями у футбол та побігати по майданчику. Але вони тільки дражнили і сміялися над ним. Коли всі грали на полі, а він стояв осторонь, то чув іноді «Коротун, вдар по м’ячу!», а інші реготали: «Та куди йому, адже він не може». Тоді Сашка злився на них і тільки міцніше стискав кулаки.

Називали його так, тому що у нього одна нога була коротша, ніж інша. Через це від нього і мати відмовилася, коли дізналася, що народила інваліда. Про це він дізнався, коли приходив в медпункт. Там медсестра, віддавши йому документи кудись втекла, а він прочитав, що 11 років тому він нього відмовилася мати прямо в пологовому будинку. Після цього він уже не вірив, що за ним колись прийде його мама.

Напередодні Нового року всі діти пишуть листи Миколаю, дитбудинок теж був не виключенням. Всі діти старанно виводили літери, вони просили знайти їх батьків. А вже потім вихователі передавали ці листи волонтерам, які і дарували дітям подарунки.

Майор Чайкін, який працював бортінженером, теж в один день отримав листа з дитячого будинку. Розкривати він його не став, подумав, що відкриє вдома разом з усією родиною. Уже вдома, коли всі готувалися до вечері, він згадав про конверт, який лежав в кишені. Відкрив його і прочитав: «Шановні спонсори, мені не треба дарувати іграшки або одяг, цього у мене достатньо, подаруйте мені ноутбук. За допомогою цього гаджета я зможу знайти друзів і спілкуватися з ними. А може, знайду і рідних. Саша 11 років». 

Дружина Чайкіна сказала, що діти зараз розумні, й справді. Що через інтернет можна всіх знайти. Лист в руки взяла донька і почала перечитувати, батьки помітили, що вона ледь не плаче. Запитали що з нею.

На що дочка відповіла, що якби він дійсно хотів знайти своїх рідних, то давно зробив би щось, а тут він пише «може». Адже рідні це не означає по крові. Дочка запропонувала розбити свою скарбничку і купити ноутбук, щоб подарувати цьому хлопчику.

В дитбудинку, як і всюди, новорічне свято проводилося для кожного віку окремо. Саша був в середній групі. Свято проходило як завжди – ялинка, Святий Миколай, вірші, подарунки. Подарунки дарували все ті ж спонсори, а деяких дітей брали на вихідні з собою додому. Сашка нікого не чекав, він і лист написав, тому що всі писали. У залі він бачив, що на свято прийшов чоловік у формі пілота, він дивився на нього дуже прискіпливо.

Коли Святий Миколай запалив ялинку, привітав всіх, вручив всім по мішку з цукерками, Сашка розвернувся і пішов кульгаючи до виходу. Раптом його хтось покликав на ім’я та прізвище. Він повернувся і побачив того самого пілота, якого він помітив у залі.

Чайкін привітався з хлопцем, сказав йому, що вони отримали лист і принесли подарунок. Представився Сашкові, сказав, що його звуть Андрій Володимирович, але можна кликати його просто дядя Андрій. Саша дізнався, що жінку звати тітка Наталя, а дівчинку Аня.

Сашкові вручили коробку, і Чайкін запропонував піти куди-небудь, щоб вони могли показати хлопчикові, як працювати з цим апаратом. Хлопчисько повів їх в зал, де вони зазвичай робили уроки. Там Аня показала, як користуватися цим пристроєм. А той сидів і відчував сильне тепло, яке відходило від чоловіка, він відразу відчув захист.

Аня говорила і говорила, Сашка зрозумів, що дівчинка вона не дурна, в інтернеті і комп’ютері добре розбирається. Настав час розлучатися, дядько Андрій потиснув руку, а тітка Наталя обняла, Аня крикнула, що вони ще прийдуть. Але Сашко вже відвернувся і йшов по коридору. А в носі стояв запах парфумів тітки Наталки.

На наступний день він зрозумів, що його життя зараз стане цікавіше. У нього тепер є інтернет, в якому він може дізнатися багато нового. Тепер у нього не було ніяких образ на тих пацанів, які його дражнили. Він був захоплений. Давно цікавився літаками, а зараз він міг бачити їх на картинках і прочитати історію про них.

А у вихідні прийшли дядько Андрій і Аня, втрьох вони пішли в парк розваг, а потім грали в різні ігри. Хлопчині було соромно, що чужі люди за нього платять і пригощають.

Сашка ніколи не забуде того ранку, коли його викликали до директора. Він зайшов і побачив там тітку Наталю. Трохи запаморочилося в голові. Директор сказала, що вони хочуть його забрати на 2 дні до себе. А тітка Наталя додала, що у дядька Андрія велике професійне свято і він його запрошує. Так у Сашка і згоди не треба було питати, він з радістю сказав так. Підписали документи і пішли.

Вони поїхали в магазин, де купили йому нові речі, тільки ось із взуттям були труднощі, розмір ніг був різний. Сашка перший раз заходив в чиюсь квартиру. Як тут було добре, як пахло сімейним щастям і затишком. Він боязко зайшов до кімнати і сів на кінчик крісла. Хлопчик з подивом оглядав все навколо, в кімнаті стояв величезний акваріум, в якому плавали рибки, яких він бачив тільки на картинках. А на вікні стояв акваріум менший, в якому жила черепаха, вона так смішно витягувала шию.

Аеродром був дуже великий і красивий. Дядько Андрій йшов їм назустріч, він підвів їх до свого літака. Сашко був у заціпенінні, коли дуже близько бачив літак, який він бачив в інтернеті. Всі розсілися на трибуни і почався концерт, потім в небо злетіли літаки, всі люди підняли руки вгору. Аня теж кричала і показувала Сашкові: «Тато летить, ось там, тато!». І Сашка під враженням всього цього теж схопився з місця і закричав: «Тату, тату, ура!». Він не бачив як Аня дивиться на свою маму, яка витирала очі від сліз.

Коли повернулися додому і приступили до вечері Чайкін підійшов до хлопця і міцно його обійняв. Він сказав хлопцю, що всі люди повинні мати сім’ю і запропонував стати членом їх сім’ї. А Сашка підняв на нього очі і сказав: «Татку, я тебе чекав все життя!»

Уже через місяць гордий Сашка за руку з батьком виходив з дитячого будинку, він ще раз озирнувся, помахав всім тим, хто стояв на ґанку. А батько йому сказав, щоб він пам’ятав цих людей, адже вони допомогли йому в житті.

А зараз у Сашка почнеться зовсім інше щасливе життя. Все діти з дитбудинку просять на Новий рік диво. Сашкові Святий Миколай подарував йому його.

Вам відомі випадки, коли дітей забирали з дитбудинків? Як їм тепер живеться?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector