У мене прекрасна невістка, але мій син їй зраджує. Я люблю їх обох. Дуже боюсь, що вони розійдуться.

У мене прекрасна невістка, але мій син їй зраджує. Я люблю їх обох. Дуже боюсь, що вони розійдуться. Адже тоді мій син буде у гніві, а я боюсь його в такому стані. Не хочу залишатися сам на сам з ним. Та і не вісту я не хочу втрачати. Вона мені вже, як донечка.

Я безмежно люблю свою невістку. Знаю, так буває не часто. Але вона прекрасна людина. Допомогла мені встати на ноги, коли я занедужала. Якби не вона, я б не впоралась з недугою.

А ось мій син, на жаль, не такий. Він грубий і неуважний, в нього складний характер. Але це навіть не найгірше. Мені найбільше прикро через те, що він дозволяє собі надто багато недобрих речей. І він робить те все, не приховуючи нічого. А невісточка моя, хоч молода, але дуже розумна дівчина. Все те знає, але мовчить, удає, що нічого не розуміє. Уникає сварок.

Я її розумію, як жінку і дуже шкодую. Не знаю, чи сама змогла б так жити мирно і спокійно під одним дахом зі зрадником. Мій син просто не достойний цієї прекрасної дівчини. Я намагаюся її всіляко підбадьорити. Беру на себе всю хатню роботу, щоб відпустити піти з подругами, розвіятися. Мені так прикро від думки, що вони можуть розійтися. Я люблю цю дитину. Та і сина свого також люблю, все ж мама

Але от недавно я побачила, що невістці хтось активно надзвонює. Після кожного такого дзвінка, вона вибігає з кімнати та усамітнюється. А далі починає кудись збиратись і йде з дому. Я спочатку не звертала уваги, але потім все стало більш, ніж очевидно

Я розумію її, як жінку. І навіть могла б потішитися за неї, якби це все відбувалося не зі мною та моїм сином. Вона дійсно настраждалася, але я так не хочу, щоб вони розлучилися. Та й боляче бачити, як від мого сина щось приховують.

Але я й сама не хочу синові нічого говорити. Тому що він см винуватий у цій ситуації. Щобільше, якщо він почне розпитувати у неї про деталі цих телефонних дзвінків, то вона не мовчатиме й про його постійні зради. Після цього сім’я точно розпадеться. А я цього дуже боюся. 

Я тепер цілими днями лиш про те і думаю, що мені зробити, щоб всі було добре. І чи від мене тут взагалі щось залежить?

Я бачу, що невістка стала справді щасливою. Адже з тих зустрічей вона повертається просто окриленою. Це те, чого їй так не вистачало. Я і тішуся, і дуже журюся водночас.

Мій син скоріше за все втратить цю прекрасну жінку. Мені буде дуже важко впоратися з його характером, коли він зрозуміє що натворив. Я залишусь з ним сама, чого зовсім не хочу і навіть трохи побоююсь.

Що мені робити в цій ситуації?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Sofia
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector