Зараз мені 28 років. Проживаю сама у квартирі, яка дісталася у спадок від прабабусі. Ремонт робила власноруч, адже хотіла мати свій затишний куточок. Я люблю, коли до мене приходять в гості. Традиційно, щосуботи запрошую друзів на перегляд цікавого фільму чи просто на смачний тортик з філіжанкою кави. Але мене дико дратує, коли хтось приходить до мене без попередження. Я сприймаю такий вчинок як неповага до особистого простору господаря та елементарна невихованість.
Моя мила подруго Вікторіє, хіба ти не вмієш читати? Другий пунктик на листочку, який висить у мене на холодильнику, означає, що не потрібно заходити у замкнену кімнату. А раптом у мене там безлад чи ще краще – оголений коханець чи навіть коханці? Хіба нам бракує місця у залі, де стоїть широка зручна софа, на столику красуються два келихи вина та смачна закуска – сир, виноград та шоколад? І не потрібно дивитися на мене очима, немов у кота з мультфільму “Шрек”, адже мій особистий простір не повинен тебе хвилювати. Хіба тобі буде приємно, якщо я прийду до тебе у гості та буду пхати носа у кожен куточок. Тоді починає складатися враження, що ти не господар свого дому і не маєш особистого простору навіть у туалеті.
Мамо, вибач, але я не буду робити тобі дублікат ключів від квартири. Якщо ти хочеш прийти до мене в гості, тоді чекатиму тебе в суботу ввечері. Приготую твій улюблений десерт та заварю кашечку запашної кави. У тебе є своя домівка. Не потрібно робити ревізію мого холодильника та заглядати у тумбу зі спідньою білизною. Звісно, що я тобі більше не довіряю. Згадай, будь ласка, випадок, який трапився минулого літа. Я ж просто попросила тебе підливати квіти та годувати Мурчика, коли поїхала з подругами у відпустку. А ти вирішила перетворити моє житло у готель. Мене не цікавить, що це були родичі твоєї знайомої. Адже потім вони залишили мені приємний “сюрприз” – квіти всі погнили, кіт досі шипить та ховається під диваном, а сережки з рубінами дивним чином кудись зникли? Можливо, вони випарувалися чи просто відросли ноги та вони побігли геть?
І щодо кота. Колишня подруга ніколи не розуміла, чому це я забороняю малій дитині гратися з Мурчиком. Дійсно, а чому це? Можливо Оксана не розуміла, що означає гратися – це не кидати іграшки у тварину, смикати за хвіст та вуса? Адже я декілька разів попереджала жінку. що кіт у мене не звик до галасу, виріс у притулку, тому може і царапнути чи вкусити боляче. Одного разу Мурчик боляче вкусив її сина за щоку, адже малюк сильно вхопив кота за вухо і сміявся. Ха-ха, як смішно. Тоді подруга (тепер вже колишня) почала кричати на мене, що у мене дика тварина живе і її потрібно негайно приспати або відвезти назад у притулок. А я запропонувала їй сина здати у дитячий будинок, бо він не вміє себе поводити виховано та стримано. Тварина – це також жива істота. Їй буває боляче.
Дратує, коли підіймаєш слухавку домофона і чуєш “відчиняй, я у гості прийшла”. Зараз не ера динозаврів, у нас є мобільні телефони. Хіба у твого айфона останньої моделі не передбачена така функція, як дзвінок? Та можна хоча б повідомлення за декілька годин надіслати. Чи, можливо, проблема у тобі?
По-перше, можливо мене нема вдома. Я не дикунка якась чи вампір, щоб боятися сонця. Можу піти у кіно, в магазин, та навіть на роботу поїхати! Будете стояти годину-дві, а то й цілий день під моїм будинком? Прошу, очікування господині безкоштовне.
По-друге, потрібно привести себе та кімнату до ладу. А раптом у мене у квартирі пронісся цілий тайфун? Чи вибухнула пральна машинка, загорівся холодильник чи просто котик спить? Мені потрібен час для того, щоб витерти пилюку чи прибрати брудний посуд. Всі ми люди, але не свині.
Плавно переходимо до наступного правила. Ось прийшли ви до мене, а в холодильнику порожньо. Навіть кави та чаю нема. Можу запропонувати тільки воду з-під крана. Таке собі частування, права ж? Я буду вам безмежно вдячна, якщо ви не тільки попередите мене про візит, але й розповісте про улюблені страви та напої. Адже якщо у когось алергія на фрукти, я не буду на зло пекти шарлотку з такими інгредієнтами. Ви на дієті? Прекрасно, замість солодкого тортика на вечерю я приготую низькокалорійний салат. А замість вина почастую банановим смузі. Особисто я звикла замовляти доставку з кафе або просто купувати готові котлети у магазинах.
Ось ми діставалися з вами й до останнього пункту. Не люблю гостей, які без попередження приходять з дітьми. У мене нема дітей, відповідно нема іграшок. Якщо вашій дитині нудно, то нехай піде надвір, там є дитячий майданчик та пісочниця. Або я можу ввімкнути дитині на ноутбуці цікаві мультики або якусь гру. Тільки б вона не наробила мені збитків. Одного разу до мене в гості прийшли друзі та взяли свою донечку. Здавалося, що, на перший погляд, це просто маленьке ангелятко. Однак згодом дівчинка вирішила погратися моєю косметикою. Не буду вдаватися у деталі, але тоді у червоній помаді був мій кіт, дзеркало у ванній та робочий ноутбук. “Ну вона ж дитинка, маленька, не розуміє”. Так навчіть її поважати чужі речі та не брати без дозволу! Про те, щоб відшкодувати мені хоча б половину вартості косметики й мови не було.
Думала, що не всі діти такі пустуни. Ага, звісно. Дитина мого колеги розбила тарілку, бо не хотіла їсти. Брала руками фрукти, хоча я спеціально дала йому виделку. Хочеш ляльку? Де? А, ось ця, яка у серванті стоїть? Ну це не лялька, а фарфорова статуетка – не іграшка для дітей. І не люблю, коли риються у моїй шафі. Що ви там шукаєте? Вхід у Нарнію? Ой, що ви сказали? Більше ніколи не прийдете в гості? Слава Богу, дякую! Легкої вам дороги додому!
Я дано перестала бути зручною для когось. Родич це чи друг – мені без різниці, та хоч двоюрідна бабуся троюрідної тітки по бабусиній лінії! Але якщо такі гості не поважають особистий простір, то я не буду їх пускати далі, ніж за поріг. Чому я повинна терпіти таке свинство та невихованість тільки тому, що вони гості? Я не хочу заради когось створювати дискомфорт у рідній домівці. Мій дім – мої правила.
Чи погоджуєтеся ви зі словами головної героїні? Можливо, що дівчина вимагає простих речей від своїх гостей?
