Рік тому у мене на роботі трапився неприємний інцидент. Я працюю акушером-гінекологом, веду облік вагітності та позмінно приймаю пологи. Одного дня до кабінету постукали. Коли я крикнула “заходьте”, у кабінет сором’язливо та боязко ввійшла 15-річна дівчинка.
Я одразу зрозуміла, що ситуація не з простих, адже в слід за підлітком прийшла її мама. Я бачила, як її очі бігали по кабінеті, дуже сутулилася та немов соромилася мене. А мама почала ще більше підливати масла у вогонь фразою “ось, залетіла, дурепа малолітня!”. Дівчинка попросила не підіймати шуму та не привертати зайвої уваги до себе, хоча у приймальній не було багато пацієнтів.
Вони були моїми останніми пацієнтами, адже я вже закінчувала післяобідню зміну. На моє прохання до мами вийти у коридор під час медичного огляду, вона спершу досить довго сперечалася та вперто не хотіла покидати кабінет, однак все-таки послухала.
Катя розповіла тремтячим голосом свою романтичну історію кохання. Вона ще з першого класу була закохана у свого сусіда по парті Артема. Стосунки почалися з дружби, разом списували на контрольній роботі чи допомагали з домашнім завданням. Потім, у восьмому класі, хлопець запропонував дівчині зустрічатися. І ось нещодавно вони вирішили розпочати “новий етап” відносин. Після того випадку вона почала себе погано почувати – постійна втома, нудота, затримка місячних. Тоді Катя негайно зробила тест на вагітність, який виявився позитивним. Але бідолаха мовчала майже 2 місяці, адже боялася про все розповісти матері. Знала, що та поведе негайно до лікаря робити аборт. Та і я розумію її, адже сцена у кабінеті була показовою.
Гінекологічний огляд показав, що дівчинка на 19-20 тижні вагітності. Тоді я запросила її маму та намагалася пояснити, що робити аборт на такому терміні заборонено, адже це великий ризик для вагітної. Однак, після таких слів мене очікувала нова порція образливих слів. Мати кричала, що її донька не думає про своє майбутнє – екзамени, університет, самостійне життя, а тільки цікавиться хлопцями та різними непристойними речами. Та потім вона почала залякувати доньку, мовляв “а ось твоїх однокласників чекає цікаве та насичене студентське життя, нові можливості та перспективи, а ти всю свою молодість проведеш серед памперсів та сумішей!”.
Звичайно, що Катя не до кінця усвідомлювала наслідки цього вчинку, але почала переконувати маму, що дуже кохає Артема та хоче зберегти дитину. Вона готова на все піти заради крихітки. Також вона зізналася, що навмисне приховувала від мами вагітність, адже знала на перед її негативну реакцію. Чому ж вона просто не підтримає свою донечку, адже скоро стане бабусею? Хіба не можна знайти інший вихід з ситуації?
Мати була невблаганною та далі продовжувала осуджувати Катю за такий сором. Бідна дівчинка настільки розхвилювалася, що почала плакати. Тоді я почала їх заспокоювати та запропонувала піти на УЗД-обстеження.
Коли лікар показав на моніторі маленьке крихітне сердечко, то мама підлітка не витримала…. і почала плакати. Вона усвідомила, що скоро стане бабусею. Лікар також додав, що це буде дівчинка. Тоді щастю майбутній бабусі не було меж. Вона почала вибачатися перед донькою та мною за ті погані слова, які говорила.
Далі Катя стала до мене на облік та я слідкувала за її станом. На щастя, за рішенням суду майбутнім батькам дозволили розписатися, адже на той момент їм вже було по 16 років. Згодом, хлопець пішов навчатися у коледж та паралельно підпрацьовував, а дівчина екстерном закінчила навчання у школі та поступила на заочну форму навчання. Молодята переїхали жити до Катіної мами, адже та не могла без своєї онуки ні дня прожити та всіляко допомагала дітям.
Сподіваюся, що у них все буде добре і вони будуть щасливими!
На вашу думку, чи багато таких матерів, які готові підтримати свою доньку у такій ситуації? Чи вони навпаки – змусять зробити аборт?
