У моєї пацієнтки проблема – вроджений дефект кисті. Дівчинка не могла нею рухати і їй вдавалося тільки пальчиками трошки ворушити.

Одного разу ми з друзями сиділи компанією в ресторані і почали розмову про роботу.

Поступово мова зайшла за подарунки – хто які отримував на робочому місці. Тут один з присутніх – мій однокласник, який працює хірургом у державній районній лікарні і паралельно приймає пацієнтів в приватній клініці – розповів нам зворушливу історію.

Сталося це, коли йому було близько 30 років. До нього на огляд батьки привели 6-річну дівчинку, яка впала на руку і сильно забилася. Він вивчив знімок.

Ніяких тріщин і переломів, на щастя, не було. Але існувала інша проблема – вроджений дефект кисті. Дівчинка не могла нею рухати (вона завжди була напівзігнута) і їй вдавалося тільки пальчиками трошки ворушити.

Коли лікар запитав батьків про це, вони сказали, що бояться робити операцію, тому що ніхто ніяких гарантій не дає, та й з фінансами туго …

Мій однокласник тоді був молодим фахівцем, і його сильно зацікавив цей випадок. В голові вже вималювалася картина, як потрібно провести операцію. Тому він сказав батькам повести дівчинку на обстеження, а потім прийти до нього в приватну клініку.

Наступні огляди та консультації переконали його, що він зможе провести необхідну операцію. Тому мій друг погодив це з директором і сказав батькам, що безкоштовно допоможе їх доньці.

Однак після операції потрібно проходити фізіотерапію, яку роблять в іншій клініці. За неї потрібно буде заплатити, але чисто символічну суму. Батьки зраділи такому повороту подій, але все ще сильно боялися, як би операція не нашкодила дівчинці.

Мій однокласник тоді чесно сказав їм, що піаністкою або волейболісткою вона ніколи не стане, але хоча б зможе управляти пензлем, наприклад, писати і все таке інше. Тут дорослі почули дитячий голос, який з надією запитав: «Лікарю, а малювати я зможу?».

Мама дівчинки знаючи, як любить і хоче малювати її дочка, розплакалася і обняла дитину. А її тато подивився на мого друга і закивав на знак згоди на операцію. Пройшов приблизно рік, і мій однокласник отримав подарунок, який він вважає найдорожчим і найціннішим з усіх, які йому коли-небудь дарували.

Він розповів: «Тоді до мене в лікарню прийшла та сама дівчинка зі своїми батьками і подарувала малюнок, який намалювала спеціально для мене, сама». Після цих слів він дістав з кишені телефон і показав нам фотографію того малюнка.

На ньому була зображена велика яскрава фантастична квітка, під якою дитячим почерком було написано: «Спасибі, лікарю!».

Який найцінніший подарунок ви отримували у своєму житті?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector