Різниця у віці між сестрами була тільки півтора року. Росли у повній родині, батьки намагалися дати донечкам все тільки найкраще. Оплачували навчання в університетах, давали гроші на одяг та косметику. Однак, дороги у Яни та Олі розійшлися. Немов то були дві різні людини.
Оля точно знала – вона гідна кращого в житті. Кращого, в її розумінні: забезпечений чоловік, відпустку пару раз на рік, великий (не менше 200 квадратів) будинок. І робота «для душі». Ну не сама ж дівчина повинна заробляти? В крайньому разі – нехай чоловік буде і не дуже багатий, і будинок не такий великий, і відпустку раз на рік, але щоб ніхто про це не здогадувався. У неї було одне дуже велике бажання – навколишні повинні вважати, що у Олі є все, чого вона варта.
Яна – навпаки. Вважала, що людина робить себе сама. А вже якщо закортіло мати забезпеченого чоловіка – будь добра, почни з ним з низів. Поживи в обшарпаних комуналках, не спи ночами, всіляко підтримуй і допомагай. А не сиди з видом королеви, прихильно приймаючи підношення.
Оля вийшла заміж, підійшовши до вибору супутника життя максимально відповідально – за певними критеріями. Щасливчиком виявився найперспективніший однокурсник з пристойної, на погляд дівчини, сім’ї. Сам має житло, у батьків дві квартири, брати-сестри відсутні, значить чоловік – єдиний спадкоємець батьківської нерухомості. Плюс ще на стадії залицянь стало зрозуміло, що Олег піде на все, щоб отримати доступ до тіла. Ляпота.
По факту – вона прорахувалася. Батьки її чоловіка, вийшовши на пенсію, продали обидві квартири, купили собі маленьку однокімнатну і вирушили їздити по світу. Так спадщина чоловіка виявилася міражем. Що робити? Більше працювати на свої забаганки? Ні, ви що? Хіба Оля для цього заміж виходила? Чоловік є, це його справа – гідно утримувати сім’ю. Народження спочатку однієї дитини, слідом – другої, потягнуло сім’ю на саме дно кредитної западини.
Квартира чоловіка була продана, ці гроші пішли на перший внесок за іпотеку на величезний заміський будинок. Він боровся з непомірними апетитами дружини, але програв і здався. Черговий подарунок купувався в кредит. Поїздка за кордон – в кредит. Іпотека на будинок з грабіжницькими відсотками. Авто – в кредит. Немаленька зарплата чоловіка ледь покриває витрати на погашення кредитів та щомісячні платежі по кредитних картах. Нагадаю зовнішню картинку: великий будинок, іномарки, щорічна відпустка, модний одяг. Про кредитне болото, в якому загрузло сімейство Олі, ніхто і не здогадувався.
Яна пішла іншим шляхом. Теж вийшла заміж, але по взаємній любові і бажанням гори перевернути заради один одного. Дворічний шлях до власної кімнати в комуналці, життя на прожитковий мінімум, решта коштів – в банки і фонди, щоб «працювали». Сама дівчина їздила на автобусі, її чоловік Мирон – на старенькому жигулі. Одяг з бюджетних магазинів і з ринку, ремонт зимових чобітків, а не покупка нових. Ніякої готової їжі та напівфабрикатів, походів в кіно і боулінг. Скромне життя з невеликими коштами.
До 33 років, вони святкували новосілля – покупка компактної двокімнатної квартири в хрущовці стала справжнім святом. І на це свято зібралася вся родина дівчини.
Оля, цокаючи каблучками модних чобітків, пройшла прямо в квартиру, навіть не роззувшись і кинувши через плече: «У нас домробітниця прибирає! Я не звикла роззуватися! » Слідом за нею дріботів чоловік. Втомлений, посивілий, з колами під очима, чоловік виглядав набагато старший свого віку.
– Мда, з нашими будинком – ніякого порівняння. Як ви жити будете в цій сірниковій коробці? – зверхньо питала Оля.
– Нормально вони тут жити будуть. Тим більше – це тимчасово. – заступилася Софія Петрівна, мама сестер. – Я в Київ поїду, до сестри. Вона овдовіла, давно мене до себе кличе. Разом не нудно. Ви у мене виросли, он які красуні стали.
– У сенсі – тимчасово? – насупилася Оля.
– Я поїду до Валентини, тітки вашої, пам’ятаєте? На ювілей до мене яка приїжджала? А мою квартиру Яна продасть і вони з Мироном куплять більшу, я і дарчу вже написала. У тебе ось який будинок, у вас і так все добре, ви не потребуєте нічого. А сестра твоя дитинку чекає. – пояснила мама.
– А чому відразу не купили більшу?
– Олю, ми здавати мамину квартиру будемо. Рочки через 3-4 переїдемо. Ну що, кому шампанського? – посміхаючись, запитала сестра у сім’ї.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Застілля пройшло мляво. Оля сиділа як на голках, Олег відчував нервозність дружини і приблизно уявляв що буде. Їх діти тихо грали в планшеті. А Яна з Мироном були задоволеними до незмоги: перша квартира – те, заради чого вони працювали, не покладаючи рук. У перспективі – поява дитини і розширення житлоплощі.
Відпустки дівчина не боялася – якраз на час декрету і вирішено було здавати квартиру матусі. А потім, як тільки Яна вийде на роботу, можна і продажем-купівлею нерухомості зайнятися.
Після посиденьок, Оля висловила бажання відвезти маму додому. Олег з дітьми теж вирушили додому, але на таксі. «Я поговорю з мамою, це нечесно, що квартиру вона сестрі віддала. Я її переконаю. А ми борги погасимо, частину» – шепнула Оля чоловікові, обґрунтовуючи доцільність його поїздки на таксі.
Дізнавшись правду про те, як живе сім’я доньки, матуся була шокована.
– Продавайте свої машини і будинок, гасіть частину боргів і переїжджайте в мою квартиру, я з Яною поговорю – вона зрозуміє і поверне мені житло. Витрачайте менше, за кілька років з усіма боргами розрахуєтеся. – запропонувала пенсіонерка вихід.
Але Оля продовжила наполягати на передачі квартири їй у власність, обіцяючи розібратися з боргами як-небудь потім.
– Ні, доню, так не піде. Ви зараз все профукаєте, і знову загрузнете в боргах. Додуматися треба – відпочивати в кредит! Ну продаси ти квартиру, щось виплатиш. А далі? Все по новій? Вибач, але ні. Яні дійсно від цієї квартири більше користі буде. – твердо вирішила пані Софія.
Тоді Оля повернулася до сестри, розлючена розмовою з упертою матір’ю.
– Перепиши на мене мамину квартиру! Мені треба! – зажадала від сестри.
***
– І тоді я бачилася з сестрою востаннє. Дуже посварилися та вона звинувачувала мене у такій ситуації. Мовляв, я не хочу подумати про її життя. Але у нас скоро народиться первісток. Я вже погодилася на те, щоб віддати половину коштів з маминої квартири Олі, але вона категорично була проти. Навіть не хотіла нічого чути про поділ від плати за оренду. Каже, що її ті 5 тисяч гривень не врятують. Ну якщо вона така вперта, то нехай далі так живе. Сама винна, адже загнала родину в кредити. Треба головою думати, як жити далі, а не дурними мріями. Зручно брати кредит на подорожі чи житло – нехай так і буде. У мене є своє життя, а у неї – своє. Вона навіть зі мною не вітається, коли надворі бачить – скаржиться Яна своїм подругам.
Кого ви підтримуєте у такій ситуації? Варто сестрам помиритися? А ви б зробили перший крок для покращення стосунків у родині?
Невістка запросила нас на свій ювілей в ресторан. Настрій зіпсувався, коли ми побачили святковий стіл
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Гарний рецепт смачного торта «Бите скло». Рідним сподобається
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
10 фото дитинчат видр, які піднімуть вам настрій навіть в найгірший день
Аджика з кабачків — в рази смачніша від традиційної. Встигніть запастись на зиму
Моя свекруха замовила на ювілей таке, від чого в мене очі на чоло полізли
Смачний та ніжний торт «Спартак» за простим та швидким рецептом
Чому ніколи не варто повертатися до того, хто заподіяв вам біль
Дослідники розповіли про 6 причин, за якими чоловік закохується
– Тільки не кажи, що Алла знову “на годинку”, – сказала я, коли Вадим утретє перевернув телефон екраном донизу. Він зітхнув так, ніби це я щось зіпсувала. Вадим народився 31 грудня о десятій вечора, і в його сім’ї це чомусь означало одне: день народження в нього, Новий рік у всіх, а біля плити стою я.
Ніхто не кинувся Нелі співчувати, коли її чоловік пішов до молодої жінки. Кожна з нас думала приблизно однакове: «От тепер подивимося чи так буде їй усмішка блаженна з лиця не сходити, чи будуть такі прикраси та одяг, от тепер дізнається, як то життя прожити, як ми».
Родзинкою моїх заробітків стало те, що я купила машину. Чоловік мій спочатку відмовлявся, а потім пішов і здав на права. Щоб машина не простоювала, Іван почав таксувати, і я не мала нічого проти, адже це зайва копійка в сім’ю. Чоловік живе сам в нашому будинку, принаймні, я так думала. Бо донька, яка до батька іноді заїжджає, побачила, що до нього часто приходить одна і та ж жінка. Іван спочатку все заперечував, розповідав, що це його давня знайома, але потім він зізнався доньці, що він закохався в цю жінку і збирається зі мною розлучитися як я приїду
Не поспішайте гніватися на Бога, коли Він руйнує ваші плани. Ось чому…
Що змусило молодого хлопця забрати жити до себе літню сусідку?
Коли я побачила свідоцтво про народження своєї доньки, то зрозуміла – треба втікати від чоловіка
Не думав, що одного дня прокинуся з думкою, що життя ніколи не буде таким як раніше. Все виправила записка від дружини
Я мріяла про велике весілля, однак, тоді у мене було обмаль грошей. Порадилася з бабусею та вирішили взяти гроші в кредит. А поки я готуватимуся до весілля, паралельно ще й закінчу університет, то всі кошти бабуся взяла до себе на збереження. Але через два місяці її не стало та я прийшла додому за грішми
