Здається, що ідеально спокійної дитини не існує. Всі діти капризують, влаштовують істерики та скандали. Батьків цікавить у той час тільки одне питання – як можна заспокоїти малюка? Можливо, що це просто такий вік та потрібно зачекати?
Одна мама з Бразилії поділилася досить цікавим та дієвим методом.
“Ні, я не дипломований психолог чи володарка титулу найкраща мама у світі. У мене є донечка, якій виповнилося нещодавно 5 років. Звісно, що майже всі діти у такому віці вередують. Однак, я знайшла ідеальний варіант щодо вирішення такої ситуації. Одна фраза змінить настрій вашої дитини та вона швидко заспокоїться” – пише у своєму блозі жінка.
“Спершу невеличка передісторія. Моя донечка почала відвідувати дитячий садочок. Однак, досить довго не могла звикнути до нового оточення та моєї відсутності. Не могла поладнати з дітками. Але вдома також не обходилося без криків – Аліса вередувала через кожну дрібницю. Щось не сподобалося – отримайте та розпишіться, черговий плач та крик. Я вирішила відвідати дитячого психолога, адже дівчинка була єдиною дитиною у родині, тому я не була такою класною матусею з великим багажем досвіду. Справді, жінка допомогла мені владнати ситуацію. Я назавжди запам’ятала її чудову пораду і вона завжди мені допомагає!”
Що ж такого порадили жінці на прийомі у психолога? Ми маємо дати дитині зрозуміти, що ми поважаємо їх почуття та розуміємо таку поведінку та негативні емоції.
Отож, під час такого “кризового” періоду нам потрібно допомогти дитині. Не сварити її та дорікати тим, що вона влаштувала чергову істерику через нову іграшку чи цукерку у магазині. Потрібно відчути той самий стан, поставити себе на її місце. Тільки тоді, коли ми зрозуміємо весь той емоційний стан, у якому зараз передуває малюк, то з легкістю зможемо вирішити проблему.
Пропонуємо від теорії перейти до практики. Наприклад, ваша дитина гралася улюбленою лялькою. Аж раптом в іграшки поламалася жінка чи ручка. Чи дивилася мультики, а вже час спати. Не важливо. Просто уявіть близьку для себе ситуацію. І ось помічаєте, як у дитини починають навертатися сльози на очі, підвищується голос і от-от розпочнеться “концерт”. Нахиліться до малюка, щоб ваш погляд був на рівні з її очима та спокійним тоном запитайте “Якого розміру ця проблема для тебе? Велика, маленька чи середня?”.
Коли моя донька почала замислюватися над цими словами, то магічним чином проблема просто починала зникати! Я швидко отримую відповідь на запитання та ми удвох шукаємо ультиматум.
А зараз детальніше про розмір.
Маленьку проблему можна швидко та легко вирішити.
Середній розмір трішки клопіткіший. Часто дитина може вам перечити та наполягати на своєму, не дослухатися до думки дорослих. Важливо детально пояснити донечці, чому потрібно зробити саме так.
Велику проблему ми вирішуємо досить довго, але у спокійному тоні. Дитина пояснює, що вона зараз відчуває, чому вона зараз сердита чи засмучена. Я намагаюся її заспокоїти та утішити. Інколи йду на поступки, але не даю слабинку. Донька має розуміти, хто тут мама і що я для неї авторитет.
У жодному разі не потрібно ігнорувати ці проблеми! Інакше ви втратите контроль та взаєморозуміння з вашою дитиною. Щоразу вам буде важко знайти спільну мову та вирішити цю дилему.
Потрібно показати дитині, що у житті не все відбувається так, як ми цього хочемо. Є такі життєві обставини та ситуації, якими ми не в змозі керувати.
“Наприклад, нещодавно ми збиралися з нею на шопінг. Скоро потрібно йти до школи. Та і на дворі вже не було так тепло, як на початку літа. Аліса захотіла одягнути свої улюблені джинси. Але я їх кинула у пральну машинку. Тоді донька почала капризувати та заявила мені, що без джинсів вона не вийде з дому. Я просто нахилилася до неї та запитала, якого розміру для неї ця проблема зараз. Відповідь була простою та лаконічною – мала. Отож, я вже на перед прокручувала у голові всі фрази, які допоможуть мені у цій ситуації. Запропонувала Алісі самостійно обрати ті джинси, які були у неї в шафці. Доня з радістю погодилася і через декілька хвилин вже й чекала мені біля дверей. Звісно, що я похвалила її, мовляв, ти така вже доросла – не плакала та сама обрала джинси для прогулянки! Такі слова тільки підіймають настрій дітям.
Насправді, виховання – це важлива місія у житті кожної мами. Ми можемо обрати випадково хибний шлях й тим самим тільки погіршити ситуацію. Але потрібно дослухатися до думки інших людей, адже ніхто не хоче вам зашкодити. Варто вміти визнавати свої помилки та враховувати не тільки свої побажання, але й фокусуватися на тому, що хоче дитина.
“Знаю, що така проблема – це буденна річ у житті молодої матусі. Тому вирішила поділитися такою знахідкою з вами. Можливо, що моя порада допоможе! ” – на останок пише у своїй статті жінка.
На вашу думку, порада жінки – це дієвий вихід з ситуації? Можливо, у вас є також “чарівні” методи щодо виховання дитини?
