Я народилася у невеликому містечку, але після навчання в університеті, я залишилася жити в столиці на орендованій квартирі. У рідному домі в мене залишився батько, а з іншими членами родини ми не підтримуємо зв’язок.
З татом у мене теж складні відносини. Вони зіпсувалися після їхнього з матір’ю розлучення. Нам з нею довелося вештатися по орендованих квартирах, а 7 років тому її не стало. Саме тоді я переїхала.
Минулого місяця у тата було день народження. Я вирішила приїхати до нього в гості, щоб побачитися і привітати заодно. За столом зібралося чимало рідних і знайомих. Несподівано для мене батько сказав, що склав заповіт і хоче його озвучити. Виявилося, що його трикімнатну квартиру успадкує моя тітка, тобто сестра тата.
Мене ця новина здивувала, адже я сподівалася що житло він віддасть своїй єдиній дочці.
Я почувалася ображеною. Батько фактично залишив мене без даху над головою. І це після того, як все моє дитинство він не вкладав ні копійки у мій розвиток. Ні секції, ні гуртки, ні репетитори були нам з мамою не по кишені.
Його спадщина могла б полегшити мені життя. Я б могла повернутися у рідне місто або обміняти ту квартиру на однокімнатну в столиці. Не розумію, чому батько так зі мною вчинив.
У мене більше немає жодної підтримки. Матір померла, батько не думає про моє майбутнє, а бабусі з дідусями мають інших, більш улюблених онуків, кому й залишаться усе своє майно.
Щодо моєї тітки, то в неї троє дітей. Вона ще доволі молода жінка, тому могла б сама заробити на власне житло. Адже зараз вони з дітьми живуть у квартирі її колишнього чоловіка, на яку в них немає жодних прав. Все ж батько розпорядився по-іншому. На його думку, мені легше, бо я не маю додаткового вантажу у вигляді дітей.
Цей вчинок я розцінюю як зраду. Тепер я навіть не хочу згадувати про його існування. Нехай сестра дбає про свого брата, який зробив їй такий щедрий подарунок. Моєї ноги в його домі більше не буде. Можливо, це буде звучати жорстоко, але я б воліла не мати ніякого тата, ніж такого.
У моєї тітки цілком щасливе життя. Вона добре заробляє, встигла стати дружиною і народити дітей. А у мене ні житла, ні сім’ї. Який чоловік захоче дружину без приданого? Мабуть, тепер я можу забути про щасливе особисте життя.
Досі не можу повірити, що мій рідний батько так зі мною вчинив.
А що ви думаєте про вчинок батька?
