З самісінького дитинства я мріяла про ідеальне весілля. Коли Дмитро запропонував мені стати його дружиною – я вже мала чіткий план, що вдягну, як виглядатиме зал, кого з гостей запрошуватиму.
Якби ж я тоді знала, що сама все зіпсую!
Святкування відбувалося за містом. Ресторан був неймовірним – чудова і простора територія, затишний готель поруч із залом – все, як я й хотіла. Довго тепер не посидиш – треба дотримуватися правил воєнного часу, тож після 10 години вечора гулянка почала потроху стихати.
До одинадцятої години всі гості розбрелися по своїх номерах. І ми з Дмитром відправилися до свого люксу.
Ми були такі втомлені, що навіть не помітили, як не закрили до кінця двері. Залишили невелику шпаринку. Хто ж знав, що така невинна помилка коштуватиме нам так дорого…
Цілу ніч ми тільки цим і займалися… Не могли втриматися, зупинитися. А вранці очей підвести від сорому не могли.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Надто цікаво було, що ж нам подарували родичі, от ми й просиділи до ранку, розглядаючи уважно усі конвертики, пакетики і коробки. Не обійшлося і без бурхливих обговорень:
– Але то вже мій дядько скнара – не міг ще кілька купюр докласти, щоб вже так не падати лицем в бруд?
– А тітка Світлана хіба краща? Поглянь, який сервіз вона нам подарувала? Я б такий навіть найгіршим ворогам не передаровувала.
Помили кісточки усім без винятку.
Вранці спустилися до сніданку і второпали, що відбувається щось дуже дивне.
– Мамо, чому всі так сердито на нас дивляться?
– Двері треба було щільніше закривати, перш ніж поливати своїх родичів брудом, – злісно відповіла мама.
Ми з Дмитром ледь пережили той день… Хотілося крізь землю провалитися, так вже соромно було.
От тобі й ідеальне весілля. Тепер і гадки не маю, як просити в рідні пробачення…
Язик без костей ще нікого ні до чого хорошого не привів. Зовсім навпаки. Судити і обговорювати когось – найлегше, а сказати “пробач” – буває в рази складніше. Не дарма кажуть: “Слово – не горобець. Вилетить – не впіймаєш!” Треба слідкувати за тим, що ми говоримо про наших близьких і намагатися казати лише те, що їм було б приємно почути, якби вони були поруч.
Що порадите молодятам? Як виправити свою помилку?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Фото з відкритих джерел
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Ефективний відбілювач тканин у домашніх умовах. Про подібне ви навіть не мріяли!
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Ніжний торт “Пташине молоко” без випікання і желатину – покроковий рецепт
Ще місяць тому у нас все було добре, а тепер одні неприємності! Невже все через подругу?
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Навіть старі бабусині сковорідки заблищать як нові: перевірений засіб
7 чоловічих фраз, які ненавидять жінки
Про те, як кішки визначають наявність негативу в домі
Маленькі діти і дача. Гумор з картинками
Смачні пиріжки які замінять Вам чебуреки і біляші. Готуються просто і швидко
Як стати для чоловіка настільки бажаною, щоб він назавжди захотів залишитися поруч
До Ніни постійно ходить наш сусід – Віктор. Спочатку, я подумала на стрижку
5 повідомлень, які він напише тобі, якщо ти йому не байдужа
