Наша любов до Батьківщини настільки потужна, що на захист рідної землі готовий стати навіть священник. Юрій Бабинець заручився підтримкою своїх синів і взяв до рук зброю, щоб боронити Україну.
Його старший син Олексій згадує, як було лячно вперше тримати в руках зброю, а тим більше ручний протитанковий гранатомет. Розповідає, як тремтливим голосом зачитував вголос інструкцію до його використання.
– Ми завдали першого удару по ворожій техніці. Їхали просто навпроти них. Я, моїх 2 сини та товариш молилися і подумки прощалися з життям. Думали, що оце й все… На нас йшла ціла колона танків зі знаком V. Шансів вижити було зовсім небагато, – згадує Юрій.
У пістолеті було 15 набоїв, на два автомати – сім магазинів та один РПГ у руках Олексія. Коли священник побачив, що техніка вже за 400 метрів зайде до їхнього рідного Мотижина, зробив перший постріл.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Після гарячих обстрілів окупанти таки здалися і відступили до села Копилів.
– Поки ми приходили до тями, 10 машин з місцевими чоловіками приїхали з бензопилами. Почали валити дерева, щоб загородити в’їзд до Києва через наш Мотижин.
А за кілька годин до компанії захисників долучився ще один сміливець, який підвіз до новоствореного блокпоста залізобетонні плити, які мали стати основою для його будинку, але це вже буде після перемоги.
Робочий план сміливців таки спрацював: коли ворожі танки почали об’їжджати місто полями – застрягли в чорному болоті, як в смолі. Там і залишилися…
Як можна не захоплюватися українцями? Це ж унікальний народ, який заради своєї рідної землі готовий на все та навіть більше. Прості чоловіки готові пожертвувати своїм життям заради світлого і вільного майбутнього України! Слава захисникам!
Які слова ви б сказали сміливцям?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Поділіться з друзями
– Замки я вже змінив. Свої гроші несеш не в дім – живи там, куди їх носиш. Надя навіть пакет на підлогу не поставила. – Відчини двері ширше. Це, між іншим, і моя квартира.
– Я йду. Не шукай. Доньку забери сам. З тобою їй буде краще. Записка лежала на столі поруч із недопитою кавою. Іван перечитав двічі. Потім набрав Таню. “Абонент поза зоною”.
– І не брешіть мені про лелек, – сказала сусідська мала, стоячи в нас у коридорі в гумових чоботях. – Лелека важить чотири кіло. Немовля – теж. Ви б самі себе на шиї донесли?
– Я ж тобі казала: не буде із неї господині! – не вмовкала свекруха, але і я стояла на своєму: “Де ж таке бачено, щоб гості мили за собою посуд?”
“Вибач. Я йду. Я покохала іншого. Дітей лишаю тобі. На розлучення подам сама”. Олексій перечитав смс тричі. Потім ще раз. Того ж вечора подзвонив матері. – Мамо, Катя з Дімкою в тебе?
– Руки помий. І одразу за стіл, – Оля усміхнулася так, що Борис навіть куртку не зняв. – Що зламала? – Нічого. – Скільки треба? – Не гроші. – Тоді ще гірше.
– Приспати. – Що саме? – Його, – жінка смикнула повідець. – Поки не пізно. Цуценя стояло біля її чобота і гризало край моєї штанини. Хвіст ходив, як двірник по льоду.
– Ти серйозно подаєшся на геохімію? – мама кинула на стіл роздруківку з балами. – З такими результатами на біологію не йдуть тільки дурні. – Значить, буду дурною.
– Максиме, ти серйозно покликав їх усіх? – Це ж виписка. Мама образиться. – Я після пологів. Я ледве стою. – Вони на п’ять хвилин. Біля входу в пологовий уже стояли шестеро.
Приколи українською. Картинки та жарти на будь-який смак
14 звіряток, які більш емоційні, ніж гримаси Емілії Кларк
Просто жити: 11 способів припинити все ускладнювати
7 фільмів, заснованих на реальних подіях, в які складно повірити
Бохо-кежуал: чудові літні образи для жінок 45+
5 способів зацікавити чоловіка
Неприємності почалися через місяць після новосілля. У квіткових вазонах з’явилися недопалки від сигарет
Велике кохання навідується лише після великої помилки
Яке істинне обличчя приховує жінка під маскою знака Зодіаку?
