В той день до Марини в гості мала прийти подруга. Відчинивши двері, Ростислав остовпів. Такого повороту подій він аж ніяк не очікував!

Ростика й Марину можна було б сміливо назвати ідеальним подружжям, але все змінилося, коли у жінки з’явилася нова подружка. Річ у тому, що Марина працювала у компанії, де працювали самі чоловіки, тому знехтувати нагодою побудувати дружбу з єдиною жінкою в офісі вона не хотіла.

– Ростику, нарешті до нас на роботу влаштувалася жінка! Я така щаслива, що тепер не буду там сама серед усіх тих чоловіків. А взагалі, вона мені дуже сподобалась. Доброзичлива така й позитивна, – щебетала Марина з посмішкою на обличчі. – А ще, вона мене на каву кличе, хоче ближче познайомитись та й взагалі адаптуватися у новому колективі. Сьогодні підемо знайомитися ближче.

– Швидко ж у вас стосунки розвиваються, – вимовив чоловік. Якби ж ця жіноча дружба щирою була…

– Ну ти ж знаєш, я в людях добре розбираюся. А вона така добра й приязна, тому не варто так перейматися. Все буде добре.

Додому Марина прийшла дуже пісно, Ростик вже спав. Зранку, чоловік вирішив поцікавитися у дружини, як пройшла їх зустріч.

– Ой, Ростику! В мене, здається, з’явилася найкраща подруга!

– Так? Ти ж казала, що жінки дружити не вміють, – відмітив чоловік.

– Ну помилялася я! Зі всіма буває, – весело відповіла жінка.

З того моменту, все кардинально змінилося. Марина почала часто проводити час зі своєю новою подругою. В неї з’явилося ще більше енергії та жаги до життя. Вона завжди й усім ділилася не з чоловіком, а саме з нею. Все б нічого, але Марина геть забула про родину. Вона перестала готувати їсти і рідко проводила вечір з чоловіком. Ростику це не подобалося та він намагався терпіти, думав, що скоро вона стомиться вести такий образ життя і все буде як колись. 

Та коли Марина прийшла додому о третій ночі напідпитку, йому увірвався терпець. Він не розумів, що коїться з його коханою дружиною:

– Ти де була? І чого ти прийшла так пізно та ще й у такому стані?

– Я вільна людина і можу робити все, що забажаю! – грізно крикнула Марина.

– Мені це не подобається, тому що ти геть перестала приділяти увагу родині, – випалив чоловік.

– А я тобі не прибиральниця і не кухарка! Ти ж дуже звик, що я тобі готую, перу, прасую, одягаю. А ти як пан, приходиш з роботи й лежиш на дивані. Я – жінка, і я теж хочу відпочивати, – кричала Марина.

– Погано на тебе твоя нова подружка впливає, – тихо мовив Ростик.

З того часу особливо нічого не змінилося. Марина продовжувала гуляти  з подругою, а додому приходила лише переночувати. Сварки у родині майже не припинялися. Одного разу, дружина повідомила, що подруга прийде до них у гості. Рівно о восьмій пролунав дзвінок у двері.

– А подружка у тебе пунктуальна, – саркастично сказав чоловік.

– Ти краще двері відчини, тому що я ще сукню не одягнула, – відповіла Марина.

Ростислав відчинив двері, але коли він глянув на гостю, то просто втратив мову. На порозі стояла його колишня наречена, яка за тиждень до весілля переспала з його двоюрідним братом. Вони зустрічалися 2 роки. Все вже було сплановано та навіть гостей запросили, але Маряна сама все зіпсувала. Забути цей біль було вкрай важко.

– Ну, привіт, коханий, – тихо промовила дівчина, ніби цього всього ніколи й не було. – Ростику, я так сумувала за тобою і так жалкувала що все сталося саме таким чином. Я шукала тебе усі ці 8 років, а ти утік аж на інший кінець країни. Одразу, я думала, що все мине і я тебе забуду… але не змогла. Заради тебе мені довелося вислуховувати всі беззмістовні розмови цієї дурепи. Вона розповідала про вас, а я уявляла, що на її місці повинна була бути я… Пробач мені, Ростику. Я кохаю тебе без тями

А чоловік просто слухав усе, що говорить Маряна. Потім, він ніби відчув, що позаду стоїть Марина й також чує їх розмову. Він різко обернувся й побачив, що його дружина ледве стримує сльози. Він швидко підійшов до неї, охопив обличчя руками й мовив:

– Вона жодної твоєї сльозинки не варта, кохана.

Потім, Ростислав повернувся до гості та сказав:

– Знаєш, Мар’яно, колись я думав, що сильно тебе кохаю, а зараз я все усвідомив. Ти не варта й мізинця цієї жінки! І ти б ніколи не була на її місці, тому що я ніколи не кохав тебе так, як кохаю її. Прощавай!

Після цих слів, чоловік зачинив двері й назавжди розпрощався зі своїм минулим.

Як би ви відреагували на місці Марини?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Julia
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector