9 психологічних прийомів, які постійно застосовує наш мозок, а ми через це страждаємо

Когнітивне спотворення – є помилками під час створення думки. Саме ці спотворення і дають нам віру у те, чого в реальності не існує. Цими методами дуже часто користуються маркетологи, тому варто запам’ятати їх для того, аби не попасти на гачок реклами.

1. Закон Єркса – Додсона

Усім відомо, що без правильної мотивації дуже важко чогось досягнути. Звісно, що її неправильне формулювання, або недостача – ніколи не дадуть плідного кінцевого результату. Та Єркс – Додсон довів, що надлишок мотивації також шкодить, ба навіть більше, аніж її брак.

Наприклад, людина, що готується до Олімпійських ігор мотивує себе винагородою та перспективним майбутнім, але коли вона буде тренуватися лише для вигоди матеріальної, то результати на змаганнях будуть не досить хорошими. Дівчина, яка худне для того, аби сподобатися хлопцеві, і все ж худне, але так і не зав’язала відносин з ним, легко зривається та поправляється значно більше.

Ось розрахований оптимальний рівень мотивації по 10-ти бальній шкалі: для складних це 2-3 бали, для середніх – приблизно 5, для простих – від 7-8 балів.

2. Ефект Ірвіна

У далекому 1998 році психолог з Америки Скотт Плаус завдяки експерименту довів, що люди вважають ймовірність хороших подій на 15% вищою, а поганих – на 20% нижчою.

Так, він для своїх студентів роздав звичайні аркуші паперу, де попросив зазначити, яка ймовірність того, що ці всі події відбудуться з ними найближчим часом. На високі позиції ймовірність того, що скоро підвищиться зарплата, прекрасно проведуть час та інші приємні речі, а найменше ймовірності на те, що вони помруть, або захворіють.

Саме це і заважає кожній людині побачити справжню реальність, тому мало у кого є відкладені збереження на лікування, або інші нещасні випадки.

3. Ефект доктора Фокса

Як часто ми бачимо в інтернеті псевдо бізнесменів, які готові за ваш мінімальний вклад навчити вас заробляти мільйони? Головне, що часто ми їм віримо, а ще частіше захоплюємося їхніми успіхами.

Чому так відбувається?

Ще у 1970 році Майрон Фокс попросив у професійного актора провести замість нього лекцію для студентів медиків, щоправда, все, що було дійсно хорошим у цій лекції – була її назва та сам актор, який говорив взагалі не структуровані речі, дуже далекі від теми, але максимально харизматично, причому давав своїм виглядом зрозуміти те, що він надзвичайно розбирається у темі та є не ледь професором медичних наук. Знаєте що? Студенти у кінці лекції аплодували.

Висновок: харизма – основна риса для лекторів, спікерів. Саме завдяки їй нас і слухають, а те, що ми говоримо – є другорядністю.

4. Ефект «менше – краще»

Ось даний ефект застосовують максимально відомі бренди такі як, Puma, Nike, Chanel, Guci та інші.

Якому подарунку дівчина зрадіє більше: кошику переповненим косметикою чи одні помаді дуже модного бренду?

Звичайно, що дівчина обере помаду, хоч вона може бути дешевшою від цілого кошика різної косметики.

Крістофер Сі, професор поведінкової науки і маркетингу Вищої школи бізнесу при Чиказькому університеті ґрунтовно довів, що «менше – краще».

Люди обирали між двома подарунками і обрали один між:

  • дорогий шарф ($ 45) в порівнянні з дешевим пальтом ($ 55);
  • набір столового посуду з 24 цілих приборів в порівнянні з набором з 31 цілого прибору і декількох розбитих;
  • маленький словник у порівнянні з великим у зношеній обкладинці.

5. Ефект цінності грошових знаків

Прійя Рагубір і Джойдіп Шрівастава вирішили для групи своїх студентів дати по одному доларові для експерименту, проте половині групи вони дали гроші однією купюрою, а інші дали один долар по центу. Після, вони запропонували купити цукерок на ці гроші, або залишити на потім ці гроші.

Результат нас не здивував: студенти, що мали монети пішли на перерві витрачати гроші, а ті, що мали купюру залишили ці гроші на потім.

Висновок: ми не любимо витрачати купюри великим номіналом, коли у гаманці є дрібні гроші, хоч навіть дрібними купюрами сума може назбиратися більша. Лайфхак для вас – йдете в магазин беріть із собою не дрібні гроші, тоді і витрати будуть менші.

6. Ефект «нога-в-роті»

Так вже стало нашою звичкою відповідати на банальні запитання: «Як ваші справи?», «Як ви себе почуваєте?» у позитивній формі: «Добре», «Все в порядку». Це часто використовують маніпулятори, адже людина, яка схвально відповіла на перше запитання, схвально відповість і на наступне.

Якщо ще й вам скажуть, що раді тому, що у вас все добре, то ймовірність того, що ви погодитеся із наступною пропозицією значно зростає.

Особливо це діє із людьми похилого віку, тому розкажіть їм про це, аби застерегти від так званих холодних дзвінків шахрая.

7. Ефект контрасту

Цим ефектом ми часто користуємося у підлітковому віці, коли дуже хочемо сподобатися комусь. Наприклад, ми заводимо дружбу із менш симпатичною дівчиною, ніж ми, аби виділятися для ока хлопців.

Чому ми так діємо пояснив у XVII столітті педагог і філософ Джон Локк. Річ у тім, що ми все порівнюємо у контрасті. Навіть кольори.

На зображені взяті у прямокутник однаковий відтінок сірого, проте на чорному фоні він здається світлішим, ніж на сірому.

 

8. Ефект надмірної впевненості

Даний ефект дуже розповсюджений під час конфлікту поколінь.

Наприклад, мама може не прислуховуватися до думки своєї дитини, адже вважає себе значно мудрішою та розумнішою, бо є всього лиш старшою.

Або, дівчині, якій дуже часто говорять компліменти батьки та подруги може вважати себе кращою, аніж є насправді. До речі, все може дійти навіть до абсурду: дівчина, які рідні кажуть, що вона товста, але насправді з її фігурою все буде в порядку, бачитиме себе у дзеркалі товстою та непривабливою.

9. Викидання низького м’яча

У 1978 році психологи Роберт Чалдіні, Джон Качіоппо та їхні колеги провели експеримент зі своїми студентами. Одній групі вони повідомили про додаткову лекцію, яка відбудеться в понеділок о 7 ранку, тому лише 24% студентів погодилися прийти, іншій групі теж сказали про цю лекцію, але відразу не зазначили, що вона буде дуже рано – о 7 ранку, тому погодилося прийти 56% студентів. Суттєва різниця, проте, після того, як ті і інші знали на яку годину необхідно прийти, то явка була 95% студентів.

Висновок: ми рідко відмовляємося від події на яку погодилися, навіть, якщо дізналися про умови після згоди і вони не зовсім комфортні для нас.

Згадайте, як часто ви відмовлялися на касі від продуктів на яких збіг термін дії акції, але про це ви дізналися тільки тоді, коли побачили вартість у чекові?

А ви часто попадаєтеся на гачок маркетолога?

Anna
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector