Лише недавно я зрозуміла, що мій чоловік – боягуз. Він не готовий відповідати за свої вчинки і пожинати наслідки власних рішень. Саме тому він робить все можливе, щоб зберегти свій спадок.
Річ в тому, що його дід залишив нам квартиру з єдиною умовою: якщо хтось із нас вирішить розлучитися, то житло дістається іншому. Для старого чоловіка найвищою цінністю була сім’я.
Саме він дав прихисток моїй свекрусі з сином, коли їх залишив батько. З того часу дід вирішив, що повинен вберегти своїх членів родини від подібного. Він подбав, щоб той, кого кидають мав страховку і не опинився на вулиці.
Після 10 років спільного життя, мій чоловік поводиться підозріло. Він не говорить прямо про те, що хоче піти. Однак я сама це бачу з його поведінки. Здається, що після того, як наші діти виросли і покинули батьківський дім, у нього відкрилося друге дихання.
Зрештою, переконливим доказом стало те, що моя подруга бачила чоловіка в компанії з іншою жінкою. З її слів між ними були точно не дружні зв’язки. Та незважаючи на це, я не хочу руйнувати свій шлюб. Моє життя є доволі комфортним, тому причин для скандалів я не бачу.
Ми з чоловіком вже довгий час живемо кожен сам по собі. На жаль, така проблема з’являється у житті багатьох пар. І ми не стали тим щасливим винятком з правила. Я одразу вирішила, що не буду мішати чоловікові починати все з чистого листа.
Шкода, що він не заслужив такого ставлення. Адже чоловік не хоче просто піти і залишити мені квартиру, яку заповів його дід. На його думку, це несправедливо і він збирається відсудити те, що йому належить по праву.
Поки що він сподівається, що зможе отримати житло повністю. Не знаю, чому він не думає про те, що частина квартира все ж залишиться мені.
Чоловік намагається зробити все можливе, щоб я пішла від нього геть. Він і на показ переписується з коханкою, і її білизну залишає в нашому ліжку, і додому повертається з помадою на сорочці.
Мене ці витівки тільки веселять. А хіба не смішно, що 45-річний чоловік і його молода пасія граються в такі дитячі ігри?
Попри це, мені прикро, що я витратила свою молодість на такого чоловіка. Зараз йому навіть не вистачає сміливості відповідати за свої вчинки.
Та мене їм не зломати. Адже мені нічого втрачати і немає куди податися. Діти виросли, а власного житла я не маю. Доведеться терпіти їхні вибрики до останнього. Зрештою, я думаю, що молода дівчина кине мого чоловіка і він знову приповзе до мене. Але навіщо він мені здався?
А як би ви вчинили в такій ситуації?
