Наталя уважно поглянула на себе в дзеркало і побачила у відображенні стомлене і сумне лице. Їй всього лише п’ятдесят років, а виглядає як стара занедбана жінка. Правду її мама каже.
– Ти в цьому сама винна! Потрібно було таке передбачити!
Жінка покрутила своєю головою. Помітила глибокі зморшки біля очей. Все життя вона постійно кудись спішила, всюди запізнювалася, всі була винна. Тепер їй вже немає куди поспішати.
– В чому я винна. Дай мені відповідь хоч ти, дзеркало! Чому у мене таке життя? – запиталася слізно жінка.
Наталя закінчила сьомий клас на відмінно. Одразу прибігла додому, щоб похвалитися своїм батькам.
– Ну і що? Ти ж для себе вчишся – сказала мама, заколисуючи сина.
Наталя поглянула з сумом на новонародженого братика і побігла до батька в кімнату. Показала свій щоденник, а реакції взагалі не було.
– Нічого особливого у цьому немає. Це твій обов’язок вчитися на п’ятірки, йди краще мамі допоможи.
Наталя допомагала. Як тільки батьки поверталися з роботи, то на них чекала вечеря, попрасований та поскладений одяг, чиста квартира. На вихідних вона часто гуляла в парку з Вітею, особливо тоді, коли батьки хотіли відпочити.
– Ти дівчинка, а значить повинна завжди всім допомагати. Ось ми станемо старі і теж будемо потребувати твоєї допомоги. А у Віті повинне бути інакше життя, він наш спадкоємець, чоловік. У нього повинна бути хороша кар’єра.
Школу Наталя закінчила з медаллю, в інститут вступила за конкурсом. За це її теж жодного разу не хвалили.
Після інституту вийшла заміж, народила донечку. Наталя продовжувала прибирати, готувати, не забуваючи про службові справи.
– Таке у жінок життя, – сказав чоловік, сідаючи за новий комп’ютер.
Вона купила його своєму чоловікові, коли їй вручили премію. Вона швидко пішла по кар’єрних сходинках. Начальству Наталя подобалася, завжди все вчасно виконувала. Потім фірма подарувала їй квартиру, вона була невелика, але зате своя.
– Ти повинна допомогти братові. Вітя не зміг вступити на бюджет, а ти ж знаєш, у нас немає грошей, щоб оплатити платне навчання, – з порога заявила мати, приїхавши в гості.
Наталя брала кредити і продовжувала всім допомагати. У брата попереду світле майбутнє, потрібно допомагати. Вона ж його сестра – це її прямий обов’язок. Її донечка теж невдовзі вступила на платне навчання, тут теж були потрібні гроші.
Вона так втомилася віддавати всім борги, що стала худнути. Коли зрозуміла, що не від втоми втрачає вагу, було пізно. Лікарі виявили рак.
– Лікарі мені сьогодні сказали, що у мене є шанс на одужання, але потрібно досить багато грошей, – сказала Наталя за сімейною вечерею.
– Я не розумію, ти хочеш продати квартиру? А якщо цей шанс не виправдає себе? Я що, залишуся потім на вулиці жити?
Вирішила Наталя звернутися до свого брата:
– Сестричка, я б дав тобі гроші, але якраз купив собі машину, – сказав усміхнено Віктор.
– Лише ти у цьому винна, не могла таке передбачити? Хто тепер буде за нами доглядати? Ми з татом старі вже. Чому ти виросла такою егоїсткою? – кричала на неї мама.
Несподівано стукіт в двері перервав всі її думки.
– Оленко, що трапилося?
– Збирайся, поїхали, – скомандувала дочка.
– Куди ми їдемо?
– В лікарню, мені вдалося знайти гроші!
– Як так?…
– Все тобі по дорозі розповім.
Наталі вдалося вилікуватися. Оленка все продала, зайняла гроші у своїх друзів, про навчання на цю мить забула.
Тато, коли дізнався про таке рішення його дочки, лише махнув рукою. А бабуся хотіла нагадати внучці, шо потрібно допомагати Віті, а не безнадійно хворій мамі. Обох Олена відправила в далеку подорож і більше з ними не спілкувалася.
“Чому Оленка змогла це зробити, а я ні?” – задумалася Наталя.
– Все, тепер і з мене досить! – сказала жінка.
Наступного тижня вона подала на розлучення, поділила з чоловіком майно і тепер проживає разом з донечкою.
Її мама далі продовжує звинувачувати її у всіх бідах, які трапляються з Віктором.
А Наталя нарешті почала жити у своє задоволення. Все! Більше ніяких боргів! Лише її улюблена донечка поруч!
А що ви думаєте з цього приводу?
