– Дочка доросла, – сказав Олег, – ти забезпечена, а я ще пожити хочу, вже вибач за прямоту, з молодою жінкою, хочу сина виховати

Весь вечір Лариса роздумувала про те, чому чоловік Олег пішов від неї. Вони прожили разом понад двадцять років. У будинку все є, в обох машини, а найголовніше: виховали дочку – розумницю і красуню.

Поки заробляли на квартиру, збирали на одну, потім на другу машину, – все робили за згодою. Але як тільки Олег почав працювати на себе і справи пішли в гору, життя сім’ї змінилося. Постійні відрядження, гонитва за прибутком все більше відлучала Олега від сім’ї. У його словниковий запас міцно увійшло слово «статусність».

Чим більше грошей, тим солідніша повинна бути машина, кабінет, навіть хобі повинні відповідати його статусу. Посилаючись на статус, Олег завів собі коханку – молоду довгоногу. Не можна сказати, що Христина була красивою, просто вона була на багато років молодшою від Лариси.

Друзі погоджувалися: став підприємцем, досяг успіху в бізнесі, – має право. Лариса, звичайно, нічого не знала. Але здогадувалася. Вона все частіше поглядала на себе в дзеркало і помічала нові зморшки і сивину. Змінилася і фігура: з’явилася зрадницька повнота. Змагатися з худенькими дівчатами було вже дуже важко. Так, чоловік теж вже не хлопчик, давно з’явився живіт, почав лисіти, але, мабуть, чоловіки вважають, що їх зовнішній вигляд компенсується гаманцем.

Відчуваючи зраду, Лариса зібралася поговорити з чоловіком відверто, але він випередив її звісткою, що йде з сім’ї.

 – Дочка доросла, – сказав Олег, – ти забезпечена, а я ще пожити хочу, вже вибач за прямоту, з молодою жінкою, хочу сина виховати. 

Коли Лариса плакала, він незворушно розмовляв по телефону з коханкою. На той час його коханка Христина була вже вагітна. Розлучившись з Ларисою, він одразу одружився з Христиною і привів молоду дружину в нову квартиру, подарував їй машину. А Лариса щовечора поверталася в порожнечу: вешталася по кімнатах з кутка в куток, дивилася телевізор, намагалася читати книгу. Але чим би вона не займалася, її думки знову поверталися до Олега.

Хіба думала Лариса ще п’ять років тому, що залишиться на старості одна. Раніше вона думала, що їх затишні вечори з Олегом – це найцінніше в сімейному житті. Вона з закритими очима могла налити чоловікові в чашку його улюблену норму чайної заварки і також з закритими очима насипати пару ложок цукру. Вона знала всі його звички, його слабкі місця, всі таблетки і ліки від сезонних недуг. Але виявилося, що чоловік ще «ого-го» – є сили, щоб ще одну дитину народити і виховати.

У Олега, дійсно, незабаром народився син. І він з гордістю розповідав усім друзям і знайомим, що тепер у нього є син. Він ходив з гордо піднятою головою, груди «колесом», впевненість у погляді, – саме таким побачила його Лариса в місті. Свій біль колишня дружина пережила, переплакала; привчила себе сідати за стіл одна. Якщо вже зовсім тяжко на душі, їхала в гості до подруги або до сестри.

У вихідні обов’язково відправлялася з донькою по магазинах. Намагалася купити, хоч недорогу, але обновку. А навесні здивувала дочку тим, що купила невелику дачку. Всі відмовляли Ларису від городу, говорили, що багато часу і сил забирає. Але Лариса все ж стала дачницею. Вона садила зовсім небагато, щоб не втомлюватися, а працювати в задоволення.

Фізична праця на свіжому повітрі зробили свою справу: тіло Лариси стало струнким і підтягнутим, змінився від свіжого повітря колір обличчя. Восени, як тільки закінчувалися дачні роботи, Лариса йшла в басейн, на фітнес. Друзі та рідні відзначали, як покращала Лариса, навіть погляд змінився – став відкритим, доброзичливим. Від її зневіри і смутку за чоловіком не залишилося і сліду.

У Олега в цей час підростав син, незабаром хлопчик пішов у перший клас. Дитина росла, молода дружина гарнішала, матеріальні потреби збільшувалися, а ось сили Олега були вже не ті. Справи в його бізнесі пішли гірше, на широку ногу жити не виходило. Олегу п’ятдесят вісім, через два роки на пенсію. А він хоч сьогодні готовий все кинути і сидіти де-небудь з вудкою на березі або лежати на дивані і дивитися телевізор.

Від пива живіт Олега став ще більше, збільшилася лисина, з’явилися глибокі зморшки на обличчі. Поруч зі своєю другою дружиною Христиною він виглядав, як старий. За його здоров’ям ніхто не дивився. Це раніше Лариса стежила, щоб він вчасно пив ліки, вчасно проходив електрокардіограму. А тепер нікого здоров’я Олега не цікавило. Христині не було коли, вона займалася сином: робила з ним уроки, возила на секції.

Ні, вона не відмовлялася від свого постарілого чоловіка, але і не дбала про нього, як свого часу перша дружина Лариса. Найбільше хвилювалася про батька Яна – дочка Олега та Лариси. Вона пробачила батькові зраду. Часто дзвонила, приїжджала до нього і намагалася вмовити сходити в лікарню. Але в Олега, немов, щось надломилося: він став байдужим до життя.

Він, звичайно, любив маленького сина. Але його енергії вже не вистачає, щоб бути з хлопчиком на одній хвилі, ганяти з ним футбол, грати на підлозі в машинки, а, часом, просто не вистачає розуміння. Яна розповідала матері, як змінився батько.

На обличчі у Лариси з’являлася сумна посмішка і вона, зітхнувши, говорила:

– Двічі в одну і ту ж річку не ввійдеш. Все в минулому.

Як ви вважаєте, можливо Ларисі варто було подумати над тим, щоб вернутися до колишнього чоловіка?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ira
Content Protection by DMCA.com
Loading...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector