Ви відчуваєте відповідальність за дії, реакції, чи емоції чужих людей? Припиніть. Тут немає абсолютно ні калі вашої провини, чи заслуги. Ви не відповідальні за чужих людей, як і вони за вас.
Ви можете підбадьорити людину, підтримати, вислухати. Але змінювати її стан силоміць, старатися навести порядок у чужому житті – це зайве. Ви не зможете, людина повинна робити це самостійно.
Небайдужим людям, які звикли дбати про інших, важко перестати хвилювати за емоції та почуття людей, які навколо них. Їм також важко поставити особисті кордони.
Одна моя подруга недавно зустрілась зі своєю знайомою, в якої зараз не найкращий період у стосунках. Моя подруга намагалася втішити її, але негатив, сльози та розпач лише посилювався. Тоді моя подруга поставила собі за мету зробити щасливою свою знайому.
Але чи вдасться їй? Ні. Я поясню чому.
Я люди, які почувають себе абсолютно комфортно у ролі жертви. Їм не потрібно, щоб їх рятували по-справжньому, їм подобається процес, в якому кожен, хто відчуває відповідальність за чужі емоції та почуття, буде шкодувати та розважати їх. Єдиний варіант допомогти цим людям – дати їм подивитися в очі своїм проблемам.
Тоді деякі з них злякаються, і зрозуміють, що нема коли гратися, а потрібно справді діяти. Ви мусите стати жорсткішими, щоб ті, кому ви хочете допомогти дивилися на речі тверезо, зі всією серйозністю.
Запам’ятайте, допомогти людині можна лише тоді, коли вона сама цього хоче. А пробудити це бажання здатні тільки страх і ясність думок.
Інколи відчуття небажання змінитися ми зустрічаємо у своїх батьків. Коли у світі з’явилися безліч способів полегшити собі життя, вони продовжують користуватися тим, до чого звикли. Це стіна, вона не впаде. А чим більше ви по ній б’єте, тим більше не задоволені ваші батьки від цього.
Ви не можете змінити людину так, як не можете повпливати на погоду чи пори року. Але ви можете змінити себе. Візьміть відповідальність за себе! Прийміть те, що ваша опіка не завжди доречна.
1. Ваше серце повне любові.
І ви готові поділитися цією любов’ю зі своїми близькими та рідними. Але не витрачайте дарма енергію. Прибережіть себе виключно для тих, хто прагне змінитися. Цим людям ви справді можете допомогти.
Дуже багато людей чекають на допомогу: від доброго слова до покупки одягу та харчів. Поможіть тим, хто хоч добитися результату від вашої опіки, а не лише насолоджується її процесом. Не витрачайте сили на людей, які не налаштовані змінювати своє становище.
2. Не втручайтеся в чужу драму
Драма синхронізується. Ви ніколи не помічали, що люди, які довго перебувають у радіусі чужих проблем, переймають їх і несуть до себе додому? Не ставайте між декілько вогнів. Ви просто наповнюватиметесь негативною енергетикою.
Не намагайтесь насильно виправити життєву ситуацію двох дорослих людей. Навіть дітям потрібно дати воля, щоб вони могли самі доходити до взаєморозуміння. Не дозволяйте нікому вплутувати вас у свою життєву драму.
Ви можете дати пораду, але не залучайтесь ні до якої активності. Чим більше ви будете в цьому негативі, тим більше він руйнуватиме й ваше життя. Якщо раз втрутитеся в чужі сутички, будьте готові, що вас використовуватимуть і звинувачуватимуть у цій ситуації й надалі.
3. Підтримуйте, але не розв’язувати проблеми інших людей
Якщо немає ніякої безпосередньої небезпеки та людина не просить про допомогу, то не допомагайте їй. Не навантажуйте себе чужими проблемами. Вони спеціально створені для інших юдей, щоб ті могли брати життєві уроки.
Тому щоразу, коли ви летите розв’язувати чужі проблеми, ви шкодите їй. Адже таким чином ви позбуваєте її моралі, висновку. Людина не встигає зрозуміти що сталося, вона не виносить урок. Наступного разу доля знов підкине людині це випробування, адже вона хоче до чогось підготувати свого підопічного, а ви все не даєте
Не спішіть допомагати, краще підтримайте морально, дайте пораду, вислухайте, підбадьорте. Дуже часто така поміч ефективніша.
4. Допоможіть людині відновити віру в себе
Людина починає цінувати себе тоді, коли долає труднощі. Тому дозвольте стати впевненим тому, кому ви маєте намір допомогти. Скажіть свому товаришеві, що ви вірите в нього, що він сильний і впорається зі всім.
Інколи людям набагато частіше спішать на допомогу, ніж нагадують про їхню власну внутрішню силу.
Якщо людна не бореться, вона не може вирости. Вона відчуває себе дитино, за яку все вирішують дорослі. Це породжує у дорослої людини відчуття неповноцінності. Такою допомогою їй тільки шкодять.
Станьте відповідальними самі за себе, свої почуття та дії перед тим, як приходити на допомогу до людей, щоб не нашкодити ні їм. ні собі.
А ви погоджуєтесь з думкою автора?
