Я завжди ставила сім’ю своєї подруги усім в приклад. Люблячий чоловік, турботлива дружина, двоє прекрасних дітей – ідеальна сім’я. Разом вони прожили 14 років. А потім Віктор пішов від Лізи.
Перед самими святами заявив, що любить іншу і йде жити до неї. Ніби все банально і в житті часто трапляються такі ситуації, та це досі не вкладається в голові. Я так ними милувалась, тішилась, не розумію, чому так сталось?
Ліза тепер у відчаї, не тямить, що робити? За усі роки подружнього життя вона жодного року не пропрацювала. Не має уявлення, що таке робота.
Віктор забороняв дружині працювати. Казав, що він годувалець сім’ї, він має її забезпечувати. А жінці до цього пхатись не треба. От вона собі і жила-поживала. Була хранителькою домашнього вогнища: за дітьми дивилась, прибирала, готувала. Її усе підходило.
Та тепер…Чоловік пішов. А у Лізи ні роботи, ні професії, ні розуміння, за що хапатися…
Вона закінчила університет. Економічний факультет. Та який толк тепер від цього папірчика, як знань зовсім і не залишилось. Єдиний варіант – важка фізична робота, яка оплачується не дуже добре. Не хочеться, звісно, гарувати за копійки. Та що їй ще лишається?
А ще квартирне питання. Житло мають ділити навпіл. У них двокімнатна квартира. Якщо Лізі пощастить, то вона зможе купити хорошу однокімнатну у віддаленому районі міста. Віктор пообіцяв аліменти платити, адже діти у них малі – старший у 2 клас пішов, а молодшому тільки 4 роки виповнилось.
Але аліментів явно буде недостатньо, щоб прожити на них цілий місяць. Ще ж комунальні платити треба. А продукти! А одяг дітям!
Ще у них була дача, та оформлена, як дошлюбне майно чоловіка. За неї отримати їй нічого не вдасться. Так само як і за машину. Віктор хитрий жук через фірму свою її оформляв, теж якісь махінації у документах.
Шкода мені подруги, вона мало не щодня телефонує, плаче у слухавку, просить поради, допомоги, та я вже й не знаю, що їй сказати…
А що б ви порадили Лізі?
