Усі батьки мене зрозуміють: діти ростуть дуже швидко, тому нового одягу постійно стає все більше й більше. Старий викинути шкода, адже майже всі речі в чудовому стані.
Деякі мами намагаються все розпродати через інтернет. На жаль, мені зовсім не вигідно цим займатися, адже я мешкаю в селі і не маю можливості постійно возити товар на примірку до потенційних покупців.
Тож я вирішила поєднати приємне з корисним і віддати увесь одяг даром. Відповідне оголошення розмістила в соціальних мережах.
Я написала, що саме готова віддати малозабезпеченій сім’ї і попередила, що обов’язковий самовивіз. Мешкаю я за 12 кілометрів від районного центру. Для звязку залишила свій контактний номер мобільного телефону.
Уже за годину до мене подзвонила жінка. Вона хотіла уточнити, де саме я знаходжуся. Вона розповіла, що у неї п’ятеро дітей, тому я без вагань пояснила, як до мене добратися.
Однак на зустріч приїхала розкішна жінка в дорогому автомобілі. Вона зовсім не нагадувала нужденну.
Жінка безцеремонно почала вимагати речі, за якими приїхала. Мене стривожив її зовнішній вигляд, тому я висловила свої сумніви, щодо того, чи їй справді вони потрібні. Натомість жінка грубо відповіла, що у неї немає часу на безглузді розмови, бо вона поспішає.
Мене обурило таке зухвале ставлення, але продовжувати конфлікт я не хотіла, тому віддала одяг, який обіцяла.
Ввечері я розповіла цю історію своєму чоловікові. Він вирішив, що потрібно розібратися в цій ситуації. Він пішов з кімнати, але дуже швидко повернувся із вдоволеною усмішкою.
Виявилося, що я переплутала пакети і віддала тій жінці не дитячі речі, а мотлох, який приготував чоловік для вивозу на смітник.
Уявляю, що подумала та пихата дама, коли побачила свій улов. Ми думали, що вона подзвонить до нас зі скаргами, але цього не сталося.
Зрештою я вирішила видалити своє оголошення в інтернеті і самостійно відвезти речі в дитячий будинок, щоб вони точно знайшли своє правильне застосування.
А куди ви діваєте непотрібні речі?
