Інна Сергіївна похмуро зиркнула на собаку. Ні, вона цілком непогано до тварин ставиться, але завжди була категорично проти того, щоб їх тримати вдома. Ну, добре ще кішечку … Куди не йшло … А це ось що?
Коли син познайомив її з дівчиною, вона, зрозуміло, сприйняла ту з деякою підозрою. Чому зрозуміло? Ну, зрозуміло ж! Людина нова, а від неї стільки всього буде залежати! І спочатку Віра їй сподобалася. Мила, симпатична і спокійна дівчинка, в сина явно закохана. А вже він з розуму сходить без неї. І ось це і стало великою проблемою! Нічим крім божевільної закоханості сина Ігоря Інна Сергіївна не могла пояснити його поступливість у ставленні до собаки Віри. У нареченої, виявляється, є собака! Та ще й яка! Величезна німецька вівчарка!
– Ігоре! Як ти собі це уявляєш? Це ж вовк натуральний! Тебе ж порвуть! – Інна Сергіївна чесно намагалася звернутися до розуму сина.
– Мам, по-перше, Герда розумниця, яких ще пошукати треба! По-друге, вихована чудово! А по-третє, я все життя мріяв собаку мати! Та й жити ми будемо у Віри, ти ж знаєш, їй від якоїсь далекої родички квартира дісталася. Так що не хвилюйся, тебе ця собака ніяк не потурбує!
– Ігоре, а діти? Все одно доведеться від неї позбутися, коли Віра завагітніє! Краще вже відразу прилаштувати в добрі руки!
– Мам, та ти що? З якого переляку? Мільйони людей тримають собак і мають дітей! З чого це ми повинні від Герди позбавлятися? Навіть слухати не буду таку дурницю! І не думай Вірі це сказати!
Інна Сергіївна була шокована! Ігор завжди був поступливим, і дуже до її думки прислухався, а зараз таке!!! Не інакше як наречена почала налаштовувати! І про собак і дітей … Що за божевілля! Часто-густо друкують і показують всякі жахливі трагедії, коли пси нападають на дітей!!! Вона спробувала просвітити наївного сина, але той навіть слухати не став! Але не бажаючи сваритися з сином, Інна Сергіївна дуже старалася не сильно демонструвати своє ставлення до маніпуляторки! І у неї навіть виходило! Принаймні, до відкритого конфлікту не доходило.
Весілля було скромне, замість поїздки на відпочинок, молодята поїхали до батьків Віри. Ті переїхали в село і жили там. кликали з собою і Інну Сергіївну, і та майже зібралася погодитись, але дізнавшись, що їдуть з собакою, відмовилася категорично.
Коли Віра завагітніла, Інна була у нестямі від радості. Відразу уявила крихітне малятко, яке солодко пахне молоком … Онук або внучка … Навіть серце завмирало від розчулення! Вона активно переглядала купу всяких дитячих одежинок, спеціальних подушок, пристосувань для годування і гірко шкодувала, що такого не було, коли Ігор був малюком! Нагадала синові про необхідність терміново пристроювати собаку. І знову була шокована його відповіддю:
– Мама, навіть не думай про це! Нікуди ми собаку пристроювати не будемо! І я тобі забороняю на цю тему говорити зі мною чи Вірою!
Інна Сергіївна образилася і не дзвонила місяць! А потім все-таки вирішила, що коли вони самі побачать, що немовля і собака не сумісні, то самі зрозуміють її правоту і собаку прилаштують кудись! Ну, не викинути ж вона її пропонує! Треба кудись за місто … Собаці там краще буде. Або геть, хай до батьків Віри відправлять …
Коли Віра народила чарівну дівчинку, більш щасливу бабусю, ніж Інна Сергіївна і уявити собі не можна було. Ідилію затьмарювала тільки клята псина! Дурні діти навіть не намагалися її кудись подіти! І дозволяли до дитини підходити! У Інни кожен раз завмирало серця. Вона, звичайно, не витримала і безпосередньо висловила горе-батькам те, що собака може кинутися в будь-який момент і налякати, покалічити, та навіть вбити дитину! Наступну дуже неприємну розмову з сином Інна Сергіївна згадувала виключно напившись валокордина!
– Як він міг! Ось стривайте ще! Згадаєте ви мої слова!!!
Нічний дзвінок від невістки застав зненацька! Син був у відрядженні, а невістка почувала себе погано. Викликала швидку, і ось її забирають до лікарні …
– Інна Сергіївна, Ігор далеко, а мої не встигнуть приїхати. І, начебто, це якийсь вірус. Блювота і температура. Кажуть, що таке зараз ходить. Допоможіть, благаю! Приїжджайте!
Інна Сергіївна приїхала дуже швидко! Невістку забрали в лікарню, і вона залишилася з онукою і … І зі жахливою собакою!
-Ти до мене не підходь! Я тобі не довіряю! І взагалі, йди ось туди і там сиди! – Інна Сергіївна тицьнула пальцем в найдальший кут квартири. Малятко заплакала, вона кинулася до внучки. Нагодувала, переодягнула, заколисала. Поговорила з сином, який збирався вже завтра вдень терміново повернутися.
– Мама Віри збирається виїжджати. Так що ти не хвилюйся, скоро ми тебе змінимо.
– Я хвилююся тільки через цю звірюку! – з гідністю повідомила йому Інна. Вона вирішила, що ні за що не ляже спати! Вартуватиме дитину! І як тільки це вирішила, сонливість почала накочувати хвилями, зрештою, була вже глибока ніч, і вже через кілька хвилин втомлена бабуся спокійно спала.
Інна Сергіївна прокинулася від дивних звуків. Різко відірвала голову від подушки, прислухалася, і раптом побачила, що над дитячим ліжечком стоїть Герда! А з ліжечка доноситься звук, схожий на слабкий, і дуже дивний кашель.
– Вона … Вона щось зробила з дитиною! – Інна була готова вбити непридатну тварюку на місці, але злякалася, що собака може нашкодити внучці ще більше. Вона почала підкрадатися в дитячу.
– Так! Я була права! Вона схопила Сонечку! – Інна судомно міркувала, чим можна вдарити собаку, відвернути, змусити випустити дитину! А Герда насилу підняла голову вище.
– Так що ж ти робиш! Гадина проклята! – Інна зробила крок, готова голими руками рятувати дитину і застигла на місці! – Господи!!!
Дитину нудило! В голові Інни Сергіївни блискавкою промайнуло словосполучення «асфіксія блювотними масами». І вона, нарешті, зрозуміла, що відбувається! У крихітної Соні почалася блювота, собака почула, підійшла, але не знаючи, як ще допомогти, просто підняла дитину за комір одягу і тримала так, аби не дати захлинутися.
Інна вже не боялася, вона підхопила дівчинку, і ще краєм ока побачила, як радісно завиляв собачий хвіст. Герда розуміла, що допомога прийшла!
Коли приїхала мама Віри, а потім і Ігор, вони одразу відправилися по лікарнях! Мама Віри до доньки, Ігор – в дитячу, куди забрали Соню і де чергувала Інна Сергіївна.
Соню виписали швидко, а Віра пробула в лікарні ще три дні. Звичайно, вона страшно переживала за дитину! І ще за те, як там її свекруха, яка категорично відмовляючись їхати від внучки..
А коли її виписали, і чоловік повіз її додому, виглядав він дивно. Ніби як посміхався, але намагався це приховати …
– Тебе сюрприз чекає … – посміювався Ігор на всі питання. – Мами наші з Сонею воркують як голуби, там все нормально. А про інше – сама побачиш!
Це саме інше вразило Віру до глибини душі! Її непохитна свекруха мало того, що купила Герді величезну і дуже дорогу лежанку, так ще гладила її і за шию обіймала …
– Щось мене рано виписали по-моєму! У мене марення і галюцинації … – прошепотіла Віра, ніжно заколисуючи дочку.
– Ні, це мама нарешті зрозуміла, навіщо потрібні собаки! – сміявся Ігор. – Я коли почув від неї, що це Герда дочку врятувала, почула, що блювота почалася і здогадалася підняти і тримати, щоб дитина не захлинулася, і сам не знав, ввижається мені, чи це правда мама таке говорить!
Інна Сергіївна статечно і з гордістю йшла вздовж ряду дерев. З повідцем в руках. Ще б! Коли поруч йде така красива, сильна і вихована собака, мимоволі пишатися будеш! Періодично вони з сином змінювалися. Вона брала коляску, а він – повідець.
Інна вловила строгий погляд, кинутий на собаку якоюсь похмурою дамою пенсійного віку і звела брову.
– Треба ж! Ще мружиться на Герду! І не розуміє, що собака – це такий скарб!
Вам відомі історії, коли собаки рятували дітей або ж допомагали їм?
