Ніхто не підтримав моє рішення. Рідні та знайомі сказали, що я з’їхала з глузду. Мовляв, зараз і без того не легкі часи, а я створюю собі додаткові труднощі. Однак ніхто не переконає мене, бо я знаю, що вчинила правильно.
8 місяців тому померла моя мати. Тепер ми жили на квартирі втрьох: я і дві мої дочки.
Ми вирішили, що маємо можливість допомогти якійсь людині.
У мене був близький друг, з яким ми подружилися ще в шкільні роки. На жаль, він не зміг побудувати сім’ю і досягнути успіхів в кар’єрі, тому у свої 30 почав зловживати алкоголем. Гроші на випивку він вимагав в матері, яка жила лише на свою пенсію. Коли жінка відмовилася давати кошти, він здав її в будинок для пристарілих, а сам буквально пропив квартиру старенької.
Ми з тіткою Зіною були знайомі давно. Спочатку я з донечками кожного місяця навідувалися до неї в гості і привозили гостинці.
Коли я запропонувала забрати жінку до нас, Рита радісно вигукнула: “у нас знову буде бабуся!”
Щодо тітки Зіни, то вона також не була проти. Старенька навіть розплакалася від щастя.
З того часу пройшло 2 місяці. Ми добре ладнаємо з бабусею Зіною. Між нами практично родинні зв’язки.
Лише одне залишається загадкою: жінці 80 років, а вона досі встигає напекти смачнючих оладок на сніданок ще до того, як ми прокинемося. Енергії хоч відбавляй!
А що ви думаєте про вчинок жінки? Як ви ставитеся до будинків пристарілих?
