Я дізнався, що мої сусіди залишили свого кота на дачі і поїхав його рятувтаи, адже наближалася зима

Закінчилося літо і всі поверталися з дачних ділянок у свої домівки. Ми приїхали раніше за сусідів, а коли ті з’явилися, то я помітив, що їхнього великого сірого кота немає разом з ними. Мене це засмутило, адже ми разом провели усі канікули на дачі. Я відіслав маму поцікавитися, де дівся їхній домашній улюбленець. 

Вона повідомила мені погані новини: кота залишили на дачі.

Тієї ночі мені не спалося, а зранку я вирішив їхати на порятунок пухнастого друга. Добратися до дачної території можна було лише на човні, перепливши широку ріку. Я довго стояв біля причалу, поки не побачив місцевого рибалку. Він за щедру плату погодився доставити мене на інший берег. 

Вода була неспокійною і нам ледве вдалося приборкати хвилі. Все ж, коли я знову опинився на землі, то поспіхом почав гукати кота.

– Сірий, Сірий, Сірий!

Пошуки закінчилися успіхом і переляканий голодний кіт все ж відгукнувся. Я взяв його на руки і повернувся до човна. Чоловік здивовано дивився на мене, адже раніше я сказав йому, що повертаюся на дачу по документи.

Та раптом котяра вирвався з моїх рук, а потім рвучко почав тікати. Я ж кинувся за ним, незважаючи на погрози чоловіка, який казав, що зараз відпливе самостійно. 

Все ж мені вдалося догнати Сірого, який зупинився у кущах неподалік. Я зазирнув туди і побачив ще одне чорне кошеня. Тепер все зрозуміло.

Ззаду почулися звуки. Хтось наближався. Я обернувся і побачив розлюченого рибалку. Він кинув оком на котів і одразу розм’як:

– Хутчіше забирай їх і відпливаємо, бо зараз розпочнеться гроза.

Ми повернулися в човен. Тим часом справді розпочався сильний дощ та вітер. Диво, що нам вдалося добратися цілими та неушкодженими.

Дорогою чоловік обурено сказав:

– То це виходить, що ти мене обманув! Сказав, що документи маєш забрати, а сам кота рятував!

– Вибачте. Я хвилювався, що ви відмовите мене туди  завезти, якщо я скажу правду…

– По-твоєму я зовсім безсердечний? Ще й гроші мені всунув!

На цьому наша розмова закінчилася. Ми пристали до берега і чоловік вирушив на пошук коробки для чорного кошеняти. Раптом він запропонував:

– Навіщо тобі одразу дві кішки? Нехай Сірий в мене залишається. Буде мені на рибалці допомагати. Я бачу, що він відважний та відповідальний, адже не кинув свого товариша в біді…

Тим часом кіт, ніби розуміючи про що ми говоримо, притулився до чоловіка. Так вони й залишилися вдвох. 

Я ж повернувся додому з чорним малюком, а коли дістав його з коробки, то побачив там гроші, які раніше дав чоловікові за дорогу.

Зараз ми товаришуємо і регулярно разом їздимо на риболовлю! 

А як би ви вчинили на місці цих чоловіків?

Vasylyna