– Батьку, я закохався і хочу одружитися з нею!
– Ого, сину! І кому ж так пощастило мати такого чоловіка, як ти?
– Її звати Сабріна, вона дочка продавця риби.
– Як ти сказав? Ой, лишенько, сину. Боюся це неможливо! – зніяковів батько, – Сабріна твоя рідна сестра. Бачиш, у молодості я був з багатьма жінками до твоєї матері. Пробач.
Син сильно засмутився, його надії на щасливе сімейне життя було розбито.
Через рік він покохав знову і радісно пішов до батька.
– Тепер я точно одружуся! Її звати Марго, вона з сім’ї торговців квітами – радісно повідомив син.
– Тільки не це! Мені дуже шкода, але вона теж твоя сестра. Зрозумій, я був молодим і дівчата самі вішалися мені на шию. Мені дуже прикро за це. Пробач! Ти ще знайдеш свою суджену! – батько мало не ридав від незручності.
Тоді хлопець сильно закрився в собі. Він не розумів чому доля карає його. Як такий збіг міг трапитися саме з ним? Невже в нього не буде власної сім’ї?
Ще через рік син щасливий забіг додому.
– Тату, ця дівчина просто мрія. Я і подумати не зможу полюбити ще колись. Її звати Джесіка. Вона сирота і до того ж немісцева. Вона мулатка.
– З мене годі! Ні, сину! Коли ми з твоєю мамою посварилися я у той період займався волонтерством. Так і загуляв з темношкірою дівчиною, що приїхала працювати сюди. Я вже не знаю, як дивитися тобі в очі. Чому постійно вибираєш не тих?
Син вибіг з кімнати й грюкнув дверима. Його плач почула мама і вирішила дізнатися, що сталося.
– Сину, чому ти плачеш?
– Я вже не можу, мамо! У мене було вже три наречені. Перша Сабріна, потім Марго і Джесіка. Батько виявився таким гулякою, що всі вони являються мені рідними сестрами. Як таке могло статися?
Мати посиділа хвилину, а потім розсміялася.
– Синку, ти можеш одружуватись з ким хочеш. Це не твій рідний батько!
Оце так поворот подій, правда?
