Я була така щаслива, коли подивилася на тест і побачила позитивний результат.
– Саша, у нас буде малюк! – кажу я чоловікові!
– Це ж чудово! Давай думати, як назвемо сина!
– Давай, звичайно, і доньку теж.
– Тобто доньку? У нас син буде і все! – сказав він, насупивши брови.
Мені його впертість здалася дурною і я просто посміхнулася у відповідь. На перше УЗД я пішла одна, оскільки термін ще маленький, йому сенсу йти не було. На 2-му він уже пішов зі мною, йому хотілося бути впевненим в статі дитини.
– Є ймовірність, що це хлопчик. Ще не дуже видно.
– Син – сказав чоловік, сяючи від радості, – ну, звісно, хлопчик.
Настав час для 3-го УЗД. Я, звичайно, хотіла піти без Саші, але він наполіг, бо думав, що тепер стать дитини йому вже точно скажуть.
– Ну що, лікарю? Хлопчик? – з нетерпінням запитав Саша.
– Ні, у вас буде дочка, – сказав лікар.
– Це точно?
– Так, самі подивіться, – лікар показав на екран.
Тоді мій чоловік нічого не зміг сказати, просто пішов.
– Він не задоволений? – запитала у мене лікар.
– Так, адже він так хотів сина.
– Не переживайте, ось народиться малятко, він її побачить, візьме на руки і забуде, що про сина мріяв.
Я вийшла з кабінету, а Саші ніде не було. Прибиральниця сказала, що він пішов на вулицю. Я зателефонувала йому, а він скидав дзвінки. Вийшла на вулицю, у дворі його теж не було.
Тоді я просто пішла додому, де мене, як виявилося, біля порога дверей чекав сюрприз. Валіза з моїми речами і записка: «Ти спеціально захотіла дівчинку народити, ось іди тепер і живи з нею одна, як хочеш».
Я вирішила, що потрібно з ним поговорити. Постукала у двері, він сказав, щоб я пішла. Я погано себе почувала і сіла на лавку. Поруч сиділа моя сусідка.
– Світлано, ти ж народжуєш!
– Ні, ще рано, я перехвилювалася просто, ось і все
– Ні, дорогенька, тобі негайно треба в лікарню, – сказала сусідка.
Вона помацала мій живіт і сказала, що у мене двійня, тому і народжую раніше терміну, це нормально.
– Не може бути! У мене дочка, одна.
– А я тобі кажу, що це двійня.
Вона одразу подзвонила в швидку, мене відвезли і через пару годин я народила 2-х дітей, як вона і говорила.
У мене народилася дівчинка і хлопчик!
Мене виписали, забирати з пологового будинку мене приїхали батьки. Однак і Саша підійшов до нас.
– Свєта, я знаю, що ти народила сина і дочку.
– Та й що?
– Я не проти якщо ти повернешся додому, але тільки з сином!
– А дочку я куди, по-твоєму, подіну?
– Тут залиш або батькам своїм віддай
.- Коротше, Саша, до тебе я більше не повернуся! Краще буду з батьками жити!
Ми з ним, звичайно, розлучилися і дітей я виховую сама. Я зустріла чоловіка, який відразу полюбив моїх дітей і якого вони назвали татом!
Ми вважаємо, що жінка правильно зробила, що вигнала чоловіка. А ви як думаєте?
