Ми з чоловіком маємо одного сина. Максим виріс самостійним хлопцем. Він сам обрав собі професію, а згодом за власний кошт придбав квартиру, хоча ми пропонували йому допомогу.
В його особисте життя ми також не втручалися. Син не знайомив нас зі своїми обраницями і казав, що додому приведе лише ту, з якою одружиться. Не дивно, що я розхвилювалася, коли Максим повідомив, що прийде в гості не сам.
До цієї зустрічі я готувалася дуже ретельно. Навіть розпитувала сина про вподобання його дівчини, щоб не прогадати з меню.
Пригадую, як у мене відбулася перша зустріч з батьками чоловіка. Свекруха влаштувала мені справжній детектор брехні. Тим часом мій чоловік зовсім не турбувався через майбутнє знайомство.
Раптом у двері подзвонили. Я усміхнено пішла зустрічати гостей.
– Ангеліна, – сміливо представилася жінка.
Я не знала, що й думати. Адже переді мною була доросла (старша від сина на 7 років) повненька жінка. Вбрання у неї було дивне. На вулиці спека, а вона в чорних штанах. На ногах стоптані балетки. У квартиру вона пішла босоніж, хоча я запропонувала вдягнути тапочки.
Все ж я намагалася тримати себе в руках і не судити дівчину з першого погляду. Як тільки ми сіли за стіл Ангеліна почала розповідати усю свою біографію. Вона розлучена, без дітей, закінчила будівельний технікум і працює адміністратором в салоні краси. Хоча на вигляд і не скажеш, адже в неї було брудне волосся і неохайний манікюр.
Та я продовжувала сподіватися, що дівчина виявиться хорошою. Зрештою Ангеліна сказала, якими уявляє наші стосунки:
– Раніше у мене була хороша свекруха. Вони жила в сусідньому місті і ми бачилися всього три рази. Ідеально! – посміхнулася вона.
Ніби жарт, але в ньому точно є частка правди.
– А ви плануєте поїхати кудись на відпочинок влітку? – спробувала я змінити тему розмови.
– А ви? – кинула у відповідь Ангеліна.
– Мабуть, у вересні полетимо в Туреччину. Якраз погода у цей сезон там відмінна. Хочете з нами? – ввічливо поцікавилася я.
– Та ні. У нас вже є плани на вересень. Хочемо одружитися, – відказала дівчина.
– Якщо така справа, то відпустка зачекає, – сказала я, дивлячись на чоловіка. Нарешті його також зацікавила наша розмова.
– Не варто, – заперечила Ангеліна. – Ми хочемо лише розписатися. Ніяких святкувань чи гостей не плануємо.
– Гаразд, але святкову вечерю і медовий місяць можна влаштувати, – запропонувала я.
– Нам достатньо побути вдвох.
Тоді мій терпець увірвався:
– Виходить, що я не можу навіть прийти на розписку сина?
– А для чого вам це? – різко кинула Ангеліна.
– Це ще не остаточне рішення, – почав виправдовуватися Максим, який помітив моє обурення.
– Остаточне. Я не збираюся бути експонатом, який усі прийдуть розглядати, – заперечила дівчина.
Ситуацію вирішив рятувати чоловік:
– Можливо, ви б хотіли трохи відпочити на вихідних? Можете приїхати на дачу.
– У мене з дачею погані асоціації, – відповіла Ангеліна. – У дитинстві мене змушували поратися на грядках, поки усі подруги відпочивали. Тепер я туди ні ногою.
– Та у нас там немає грядок. Лише заміський будинок, де можна гарно провести час на свіжому повітрі, – спробувала заспокоїти я.
– Ага, спочатку всі так кажуть. Та мене не проведеш, – посміхнулася Ангеліна.
Виходить, що я ще й брехуха? Тепер я розумію, чому деякі свекрухи недолюблюють своїх невісток. Як я не намагалася, але нічого хорошого в цій дівчині так і не змогла побачити. І я не збираюся вдавати. що вона мені подобається. Лицемірство – це не про мене.
А як ви вважаєте, які стосунки повинні бути між свекрухою та невісткою?
