Коли мені було 28 років, моя подруга допомогла мені влаштуватися на роботу в Італії. Мені потрібно було заробити гроші, щоб почати ремонт, тому я довго не думала і відправилася на заробітки. Всі гроші пересилала мамі щомісяця. Ремонт таки почався. Але я змогла бачити рідних лише раз на рік протягом місяця, коли поверталася додому. Прощання мамою та донькою Тетянкою – це було найважче тоді для мене.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Тепер мені вже 40, а моїй донці – 19. Моя бабуся з дідусем були небагатими людьми, але все ж вихвалили мою маму в любові та прищепили їй гасло “один за всіх і всі за одного”. Цього ж моя мама навчила мене, а я намагалася навчити свою доньку.
Коли моя мама була зовсім юною, вона покинула свій батьківський дім і поїхала на інший край України працювати на поля. Там вона зустріла мого батька, вони одружилися і з’явилися ми з сестрою.
Через 5 років, батько знайшов собі коханку і вигнав нас. Ми з мамою жили у старої бабусі, яка прихистила нас. Тоді мама почала виплакувати у держави квартиру у зв’язку з таким складним становищем. І через роки нам її все-таки видали. Малу і незатишну квартиру. Але ми безмежно раділи їй.
Коли мені виповнилося 18 я зустріла хлопця і почала з ним жити. Згодом я завагітніла і ми вирішили розписатися. Хоча я відчувала, що цьому шлюбу не дано проіснувати довго, все ж надія на краще спонукала мене піти на цей крок.
Коли народилася донька, чоловік став зловживати алкоголем. Він так напився, що не зміг навіть забрати нас з дитиною з полового будинку. Забув дні й години, словом, загубив зв’язок з реальністю. Чоловік почав виносити з дому все, став небезпечним для нас з донькою. Тому я подала на розлучення.
Я переїхала до мами в маленьку квартиру з дитиною на руках. Мною опанували страх і тривога: як мені виростити доньку, за які кошти? Мама, звісно, прийняла нас люб’язно, але умови в домі були жахливими: постійна волога і задувало з вікон, вода лише холодна, світла, майже, не було. Необхідно було зробити капітальний ремонт.
Саме тому, коли мені виповнилося 28 років, і моя подруга запропонувала мені влаштуватися на роботу в Італії, я довго не думала і відправилася на заробітки. Всі гроші пересилала мамі щомісяця. Ремонт таки почався. Але я змогла бачити рідних лише раз на рік протягом місяця, коли поверталася додому. Прощання мамою та донькою Тетянкою – це було найважче тоді для мене.
Через три роки, як я переїхала в Італію, мені все ж дали дозвіл забрати до себе доньку та маму. Але мама на той час серйозно захворіла, і лікарі сказали що такий переїзд вона вже не переживе. Тетянку я забрала з собою на літні канікули.
Того ж літа я зустріла свого коханого. Мені вперше за довгий час було так добре, лише думка про маму викликала тривогу. І не дарма, скоро їй стало ще гірше. Я віддала половину своїх ставок, і ми з сестрою по черзі доглядали за мамою.
Мама перестала нас впізнавати, хвороба прогресувала. Я залишила всі свої проблеми позаду. Там в Італії на мене чекав мій коханий, а тут в Україні хвора мама і ще донька, яка останнім часом абсолютно відбилася від рук.
Так пройшли три роки стресу та тривоги. Я моталася з країни у країну. Дуже схудла і сильно постаріла на лиці. Але найгірше сталося згодом. Мама таки покинула нас. А за нею через чотири місяці загинув мій коханий – розбився в автокатастрофі. Це мене вибило з колії остаточно.
Я не знала іншого виходу приглушити свій біль, крім роботи. Тому я почала працювати багато, наднормово. Гроші слала донці, яка знайшла собі якось хлопця і ті гроші вони разом прогулювали. Я працювала, як скажена, а донька просила ще більше грошей. Тоді я брала на себе ще більше роботи, лише б забутися. І тут я раптом відчула, що більше не можу.
Я зупинилася. Відчула, що більше не маю сил. Гроші почала пересилати донці менше. Хлопець почав зраджувати її, і вона мене звинувачувала у цьому. Я вирішила зібрати собі заощадження і купити будиночок за містом в якомусь спокійному місці. Залишилося лише поговорити з донькою, яка відмовлялася йти зі мною на діалог.
ЇЇ оцей хлопець намагається надавити на мене, змушує Тетяну ігнорувати мене, щоб я знову почала відправляти їй величезні суми, у страсі втратити контакт з донькою. Я це розуміла, тому вирішила приїхати додому і поговорити з нею особисто і забрати до себе в Італію.
Вся мамина квартира була забила порожніми пляшками. Він пив на мої гроші дорогий алкоголь і розбивав пляшками наші старі меблі. Я змусила доньку відкрити візу.
Я почала розпитувати Таню що вона придбала на ті гроші, що я їй відправляла. Виявилося – нічого, зате її хлопець тепер має нове авто. Більш того, він забрав усю техніку, яка була у нас вдома до своїх батьків. Я змусила його повернути все, що було вдома.
Він все привіз, але поводився дуже пафосно. Він впав на диван, закинув ногу на ногу, прийняв зручну позу і з зухвалістю сказав: “Ваша Танька сидить в мене на шиї вже рік”. Тому я вам більше нічого не винен. Я глянула на доньку, а вона мовчить. В мене й самої мало мову не відняло.
Невже вона дозволяє цьому хаму так себе принижувати? Чому? Я не хочу втратити доньку. Її треба рятувати. Я чекаю відкриття кордонів і молю Бога, щоб вона все ж поїхала зі мною.
Скажіть, будь ласка, люди, в чому моя помилка?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
