Одного разу, коли вже почало смеркатися, селянин сидів на порозі своєї бідної оселі, втішаючись прохолодою. Поряд пролягала дорога, що вела в село. Нею ішов чоловік.
Подорожній, побачивши старого, подумав:
– Цей чоловік лінивий, він не працює і весь день сидить на порозі свого дому.
Трохи згодом з’явився інший мандрівник. Він подумав:
– Цей чоловік – дон Жуан. Сидить тут, щоби підглядати за дівчатами, і може навіть допікає їм.
Врешті-решт один лісник, який йшов у село, подумав:
– Цей чоловік – великий трудівник. Він напружено працював весь день і заслужив на відпочинок.
Насправді ми не можемо дізнатися про селянина, що сидить на порозі своєї оселі. Однак чимало можна розповісти про трьох мандрівників: перший був ледарем, другий – розпусним, а третій – великим трудівником.
Добра людина з доброго скарбу серця виносить добре, а зла людина зі злого скарбу серця виносить лихе. (Євангеліє від Матфея 12:35)
Так і в житті, ми не можемо судити незнайомця, не знаючи його історію життя.
